Чому за п’ять місяців війни росія атакувала цивільні об’єкти майже у 60 разів частіше, ніж військові
Всупереч заявам російського президента, що «по жодних цивільних об’єктах російська армія ударів не завдає», найбільше нападів припадає саме на мирні житлові квартали, у т.ч. будинки, лікарні, школи, вокзали.
З початку вторгнення в Україну російська армія нанесла 17,3 тисячі ударів по цивільних об’єктах і близько 300 – по військових.
Західні та українські військові експерти переконані, що близько 80% ударів по цивільній інфраструктурі в населених пунктах, розташованих уздовж лінії фронту, як Миколаїв, Харків, Бахмут, Краматорськ, Слов’янськ, завдає російська армія навмисно. Командування російських військ використовує морально-психологічний тиск проти цивільного населення та бійців Збройних сил України, місцевої влади та керівництва країни. Кремль розраховує, що обстріли спонукають місцевих жителів тиснути на центральну владу та виступати проти Збройних сил України. Також це спроба примусити здати населений пункт місцевою владою, яка може мати враження, що якщо він перейде під контроль російських окупаційних військ, то обстріли припиняться.
Тактика «випаленої землі» або «вогневого валу» прийшла на зміну попередній ставці російської армії на мобільні групи проникнення вглиб країни, яка була застосована в Чернігівській, Київській, Сумській областях та яку повністю нейтралізували ЗСУ.
Нова тактика полягає в тому, щоб завдавати масових вогневих ударів для знищення всіх об’єктів можливого супротиву на певній ділянці території, а потім уже поступово просувати війська на «зачищену» територію. Саме так окупанти змогли окупувати Сєвєродонецьк та Лисичанськ.
До середини липня у 23 містах, що розташовані на лінії фронту, пошкоджено чи зруйновано понад 50% всього житлового фонду. Найбільших руйнувань зазнав житловий фонд Маріуполя, Харкова, Чернігова, Бучі, Сєвєродонецька та Лисичанська.
З 24 лютого зруйновано та пошкоджено щонайменше 140 тисяч житлових будинків, що складає 38% фінансових втрат України за час війни. Взагалі Україна втратила 6% площі свого житлового фонду. Кількість українців, які залишилися без даху, вже перевищує 3,5 млн осіб або 8% населення країни.
Ці руйнування можна порівняти зі збитками, завданими радянським містам під час Другої світової війни, коли удари німецької армії зруйнували 90% житлового фонду Волгограду (у той час Сталінграду) та Курська, 92% – Воронежа.
Медичні заклади – лікарні, медичні центри, пологові будинки, які за неписаними правилами ведення війни мають особливий статус в зоні бойових дій, в цій війні стали ціллю російських атак.
По всій країні постраждали понад 830 закладів охорони здоров’я, 14% з них повністю знищено, зруйновано чи пошкоджено, понад 500 аптек та близько 200 автомобілів екстреної медичної допомоги, як мінімум 18 лікарів вбито, 43 поранено.
Удари по медичних об’єктах – це окремий вид тероризму, щоб довести до мирного населення, що не залишилося безпечних місць.
Не залишаються без «уваги» росіян і дитячі заклади. За п’ять місяців війни 2129 освітніх установ зазнали бомбардувань та артобстрілів, 216 з них зруйновано повністю. Серед пошкоджених та зруйнованих об’єктів сфери освіти – школи (46%), дитячі садки (33%). Через масштабні обстріли пошкоджено 25 дитячих будинків, інтернатів та будинків для людей похилого віку.
Окремим видом військового злочину за міжнародними нормами вважається знищення культурних об’єктів.
За час вторгнення вже знищено понад 530 українських закладів культури та мистецтва. Найчастіше під обстріл потрапляють релігійні об’єкти (33% випадків), театри та будинки культури (15% випадків). До речі, серед знищених пам’яток є не менше 7 братських могил радянських солдатів, які загинули у Другій світовій війні.
Крім спрямованих ударів по цивільному населенню, іншою причиною «прильотів» у житлові, соціальні чи культурні об’єкти є низька точність російської зброї. За оцінкою Генштабу Збройних сил України, понад 70% російських ракет не вражають намічені цілі.
Адже на озброєнні у росії практично немає високоефективної точної зброї, а переважна більшість боєприпасів є некерованими, з яких понад 200 – заборонені міжнародними договорами.
Ще одна причина такої великої кількості ударів по цивільних цілях низька якість розвідки в російській армії та використання застарілих або хибних даних.
Проте, незалежно від причин знищення російськими військами цивільних об’єктів та мирного населення, тактика «випаленої землі» в усьому світі залишається військовим злочином, за який кремлівській верхівці доведеться відповідати.
#інфотерор
