Головна | Статті | Турецький інтерес у війні росії проти України

Турецький інтерес у війні росії проти України

Турецький інтерес у війні росії проти України

Характерною особливістю традиційного турецького менталітету є нескінченний пошук домовленостей і компромісів зважаючи на власний прагматизм. Саме тому позиція Туреччини щодо російської агресії в Україні передбачувана.

До війни в Україні працювало понад 700 турецьких компаній. Турецькі будівельні компанії брали участь у важливих інфраструктурних проектах України.

В Харкові створено базу виробництва двигунів і комплектуючих для турецьких гелікоптерів і танків, створено спільне підприємство для виробництва і технічного обслуговування безпілотників «Bayraktar».

Військовий імпорт України з Туреччини в І кварталі 2022 року сягнув $59,1 млн, що у 30 разів більше порівняно з показниками аналогічного періоду минулого року. А загальний об’єм оборонного експорту Туреччини на фоні війни за цей період зріс на 48,6%.

Туреччина засудила росію за вторгнення в Україну і надала українській армії додаткові безпілотники та відчинила двері для українських біженців. Вона перекрила протоку Босфор для військових кораблів, щоб унеможливити концентрацію в Чорному морі резерву для масштабної десантної операції біля Одеси. Також підтримала резолюцію Генасамблеї ООН про призупинення участі росії в Раді з прав людини.

Водночас, Туреччина – єдина країна НАТО, яка продовжила торговельні стосунки з росією, та може отримати вигоду від заміщення західних компаній. Є багато економічних причин, як туризм і торгівля, а також великий експорт з росії, які Туреччина не бажає ігнорувати.

Керівництво країни вважає, що Туреччина має керуватися лише власними інтересами, щоб «не дозволити замерзнути своїм громадянам без російського газу». Також офіційна Анкара стверджує, що не приєдналася до міжнародних санкцій проти росії, щоб зберегти канал діалогу з москвою.

Туреччина зберегла відкритим своє небо для російських літаків. Одним з важливих факторів розвитку туристичної галузі Туреччини є потік російських туристів. Його потенціал оцінюється в 2,5-3,5 млн росіян. Російські перевізники внаслідок санкцій зможуть перевезти лише 500 тисяч. Окрім того, в Туреччині створили нову авіакомпанію винятково для організації перевезень іще 2 млн туристів з росії.

В березні росія стала головним зовнішньоторговельним партнером Туреччини. Обсяг її експорту сягнув $4,1 млрд. Туреччина готується до економічної експансії на споживчий ринок росії після відходу західних компаній.

Для вирішення енергетичної кризи в ЄС на фоні розриву стосунків з росією, Туреччина почала процеси примирення з колишніми недругами в регіоні, які є джерелами енергоресурсів. Тож війна в Україні позитивно відобразилася на міжнародному статусі Туреччини та зміцнила її позиції на Близькому Сході.

Стратегічно турки прагнуть вичавити максимум вигоди з війни в Україні. Це виявляється в збільшенні військового експорту, в нарощуванні транзитного постачання енергоресурсів з Азербайджану та Туркменістану до Європи, в заміщенні західного імпорту на російському та білоруському ринках турецькою продукцією.

Вони закликають західні компанії, що залишили російський чи український ринок внаслідок війни, інвестувати в Туреччині. Також позиціонують свою країну як зручний плацдарм для налагодження роботи в Африці.

Відносини Туреччини з її традиційними союзниками на Заході, зокрема з ЄС і його державами-членами, США і НАТО, в останні кілька років були в постійному кризовому режимі.

Геополітична ситуація в Європі потребує повернення американо-турецьких відносин. В 2019 році Туреччина придбала в росії чотири батереї ППО C-400, що мали 36 пускових установок та понад 190 ракет, заявивши, що вони кращі, ніж запропоновані Вашингтоном системи MIM-104 Patriot. За цей демарш в 2020 році США запровадили санкції проти оборонної промисловості Туреччини та виключили країну з програми найсучасніших літаків F-35.

Пропозиція передати свої комплекси С-400 до України була потенційним новим вікном можливостей для Туреччини щодо участі у виробництві деталей і купівлі перспективних літаків НАТО. Але Туреччина не погодилася допомогти Україні захистити небо.

Туреччині не вигідна як повна поразка росії або її занадто сильне послаблення, так і її стратегічна перемога, з ще більш потужним закріпленням в чорноморському регіоні.

Членство в ЄС є стратегічною метою Туреччини. Країна прагне взяти активну участь в поствоєнній архітектурі оборони та безпеки, яку намагається створити ЄС. Її позиція у війні довела значущість країни в галузях безпеки, логістичних ланцюгів постачання, енергетики, міграції. Туреччина вважає, що через геополітичні виклики, ЄС має бути зацікавленим утримати Туреччину на своєму боці та інтегрувати у власну структуру.

Посередницька активність Анкари між москвою і Києвом підвищила рейтинг Реджепа Тайіпа Ердогана в країні. Турецькі еліти вважають, що завдяки йому Туреччина стала впливовим суб’єктом в Африці, Азії та Європі. А члени центрального правління правлячої в Туреччині Партії справедливості і розвитку виступили за висування свого лідера на Нобелівську премію миру за його зусилля з врегулювання кризи між росією та Україною.

#ЦПДаналітика

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Pin It on Pinterest