Чому саміт “Кримської платформи” важливий для України 

Центр протидії дезінформації при РНБО України аналізує основні результати другого саміту «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня 2022 року.
Пропаганда рф намагалася уникати згадування про цей саміт, щоб не актуалізувати питання щодо правової належності Криму. Хіба що головний дипломат окупантів с.лавров назвав подію «шабашем, на якому Захід продовжить пестити неонацистські та расистські настрої сучасної української влади».

Для приниження статусу подію коментували деякі маргінальні «політики та експерти від Криму». Зокрема, депутат держдуми від Криму к.бахарев вважає, що «це в усіх сенсах віртуальний захід, сенс якого у вибиванні «київською хунтою» грошей західних спонсорів під абсолютно нереалістичні плани та декларовані цілі».
Його колега м.шеремет продовжив тезу щодо «вибивання західної допомоги» для існування України та назвав саміт «популістськими діяннями, щоб показати заокеанським господарям здатність проекту «антиросія» хоч якось протидіяти рф».

Представник так званої кримської влади в.константінов піддав сумніву його перспективи та актуальність. Він вважає, що «Кримська платформа» – це «точка зборки усіх сил, які прагнуть знищити росію, оскільки русофобія стала спільним місцем західної політики».

Ще один діяч «кримської влади» с.аксьонов також висловився набором пропагандистських штампів щодо «кривавого київського режиму, який діє за сценарієм західних режисерів». На його думку, «Кримська платформа» – це «парад політичних фріків, що віддаляє повернення Криму все далі».

Пропагандисти запевняли, що рішення Європейського суду з прав людини є нікчемними для росії, а сенс «Кримської платформи» – у «вибиванні пари-трійки мільярдів під взагалі нереалістичні цілі». Деякі «кримські політексперти» просували тези щодо «антиросійського формату західних сценаріїв для кривавих КВК-шників» та вважали, що відповіддю на саміт має стати зближення росії з країнами Азії, Африки та Латинської Америки.

Водночас, цитати з виступів світових лідерів на саміті «Кримської платформи» масово поширювали в світових медіа. Всі вони були єдині в звинуваченні росії у невиправданій агресії проти України, воєнних злочинах та ядерному тероризмі.

Минулого року в першому саміті «Кримської платформи» взяли участь 46 делегацій. А в онлайн-саміті 2022 року вже виступили близько 60 високопосадовців провідних держав і міжнародних організацій. З них близько 40 – на рівні президентів країн і прем’єр-міністрів.

Практично всі, хто виступив, вимагали повернути Крим Україні та терміново вивести окупаційні війська. Вони заявили про підтримку України у визвольній війні та повідомляли про свою фінансову, військову чи гуманітарну допомогу.

Окупація Криму росією в 2014 році стала для України серйозним викликом у справі формування  власної системи регіональної та глобальної безпеки. Тому в березні 2021 року Рада національної безпеки і оборони України ухвалила «Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь».
Стратегія визначила політико-дипломатичний напрям вирішення проблеми. Втім, Україна залишає за собою право використовувати будь-які інші інструменти, щоб відновити свою територіальну цілісність та суверенітет. Отже, «Кримська платформа» — міжнародний координаційний механізм з повернення кримського питання до порядку денного, ініціатором якого 2021 року виступила Україна.

«Кримська платформа» працює на консолідацію міжнародної політики невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму. Зокрема, вона має на меті впливати на посилення санкцій та захист міжнародного гуманітарного права, забезпечувати безпеку судноплавства в Азово-Чорноморському регіоні та захищати принципи свободи навігації.

Це – поки що єдиний міжнародний форум, робота якого покликана повернути Крим під контроль України дипломатичним і політичним шляхом. Він спрямований на захист прав людини в Криму і сприяння деокупації півострова, зміцнення європейської та глобальної безпеки.

До кінця 2022 року планується ще два подібних заходи на вищому рівні: Перший Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи у Загребі та безпекова конференція Чорноморського регіону на рівні міністрів оборони та міністрів закордонних справ.

Важливість цьогорічного саміту «Кримської платформи» полягає в тому, що питання деокупації Криму трансформувалося з площини необхідності захисту базових принципів міжнародного права в напрям  захисту безпеки й стабільності усієї Європи.

«Кримська платформа» підтвердила, що усі партнери України, що взяли участь у саміті, підтримують позицію щодо необхідності звільнення півострова. Отже, немає перспектив примусити нас на якийсь територіальний компроміс за рахунок визнання анексованого Криму російським.
Війна росії проти України почалася з Криму і має завершитися його звільненням.