Центр протидії дезінформації при РНБО аналізує російську пропагандистську кампанію з обвинувачення України у використанні заборонених боєприпасів.
В своєму звіті про війну з Україною від 16 серпня МО рфзаявило про «пряме порушення київським режимом і його Західними спонсорами вимог Женевської конвенції». Нібито на нових окупованих територіях російські військові знайшли протитанкові французькі міни, що неможливо знешкодити. А це, на думку окупантів, порушує вимоги Женевської Конвенції про заборону чи обмеження застосування зброї невибіркової дії.
Синхронно з цією заявою кілька молодих людей вийшли на пікет перед посольствами США і Великобританії в Москві, де виступили проти застосування Україною «пелюсткових» мін ПФМ-1. Також «молодогвардійці» поскаржилися в ООН на порушення Україною правил ведення війни.
Пропутінська молодь вважає, що Україна порушує Женевську Конвенцію, а колективний Захід у відповідь мовчить. ЗМІ трактували це як попередження, що «відповідь за «пелюстки» неминуча».
Водночас, російські пропагандисти масово поширювали повідомлення про загибель і поранення від протипіхотних мін дітей та жінок в Донецьку. А загибель на Донбасі новоявленої 25-тирічної «воєнкорки» з націонал-більшовистської партії рф також пояснювали «незаконним мінуванням». Звісно ж, все обіцяли «не забути і не простити».
Зазначену інформаційну кампанію рашисти розпочали ще наприкінці липня обстрілами з РСЗО «Ураган» і «Смерч» касетними боєприпасами з мінами- «пелюстками» по ТОТ. Відтоді російські ЗМІ заповнені повідомленнями про розкидані в Донецьку й деяких інших окупованих містах протипіхотні міни ПФМ-1 і ПФМ-1С.
І одразу ж, у разі підриву цивільних в Донецьку, звинувачують ЗСУ. Так і раніше, неодноразово з 2014 року, російська армія застосовувала на Донбасі заборонену зброю, зокрема, фосфорні бомби. І потім бездоказово звинувачувала в цьому Україну.
За повідомленнями британської розвідки, росія з перших днів війни систематично застосовує протипіхотні міни для захисту та стримування свободи пересування вздовж своїх оборонних ліній на Донбасі. Ці міни потенційно можуть значно пошкодити і завдати втрат як серед військових, так і серед місцевого цивільного населення.
За даними Міноборони України, серед воєнних злочинів росії в Україні – випробування на людях нового озброєння, здебільшого забороненого міжнародними конвенціями.
Норми міжнародного гуманітарного права встановлюють кілька заборон щодо засобів і методів ведення бойових дій за трьома критеріями:
● невибірковість дії засобів та методів – ядерна, хімічна, біологічна зброя, касетні, термобаричні боєприпаси;
● ймовірність завдання надмірних пошкоджень або надмірних страждань – засліплювальна лазерна зброя, запалювальні боєприпаси, міни-пастки, зброя з уламками, що неможливо знайти в людському тілі за допомогою рентгену;
● методи або засоби ведення воєнних дій, які можуть завдати масштабної, довготривалої та серйозної шкоди довкіллю.
Є достатні підстави стверджувати, що у війні проти України рф систематично застосовує засоби та методи, які є забороненими за всіма трьома названими вище критеріями.
Ідентифіковано використання рф понад 210 заборонених міжнародними договорами видів зброї. Переважно це касетні боєприпаси, що становитимуть істотну небезпеку для цивільного населення протягом десятиліть після завершення війни.
Касетний боєприпас є бомбовою касетою, яка розкривається ще в повітрі і розкидає «суббоєприпаси», що вибухають вже на землі, одразу чи пізніше. Певний відсоток не вибухає і вони являють собою тоді довготривалу небезпеку для людей, насамперед, цивільних. Використання росією касетних боєприпасів проти цивільних є воєнним злочином з метою деморалізації цивільного населення.
Також для знищення цивільної інфраструктури російські льотчики неодноразово використовували величезні некеровані фугасні авіабомби. Крім того, росія застосовує в Україні важкі вогнеметні системи ТОС-1А «Солнцепек», які використовують термобаричні ракети. Коли вони розриваються, в радіусі до 500 метрів створюються умови, в яких неможливо вижити через високу температуру і тиск.
Міжнародних законів, які б прямо забороняли використання руйнівної термобаричної зброї, не існує. Але, якщо країна використовує їх для ураження цивільного населення в населених пунктах, школах або лікарнях, її можуть засудити за воєнний злочин відповідно до Гаазьких конвенцій 1899 та 1907 років.
Ще один вид забороненої зброї, що використовують окупанти, – лазерний контрснайперський комплекс. Він дозволяє виводити з бою українських снайперів, випалюючи сітківку ока.
Існують тисячі доказів використання російськими військовими мін-пасток і так званих мін-сюрпризів, що розраховані на ураження як військовослужбовців, так і цивільного населення. Зокрема, окупанти масово використовують протипіхотні міни-«метелики» ПФМ-1, які несуть смертельну загрозу для цивільного населення.
Протипіхотні міни заборонені Оттавською конвенцією, підписаною у грудні 1997 року, яка набула чинності 1999 року. Вона передбачає обов’язок держав-учасниць ніколи й за жодних обставин не застосовувати протипіхотні міни.
До Конвенції приєднались 164 країн світу, але росія, чиєю державною політикою є порушення законів та звичаїв ведення війни (Чечня, Грузія, Сирія, Україна), зазначену конвенцію не ратифікувала. Україна приєдналася до Конвенції у травні 2005 року, і на той час володіла п’ятим за чисельністю арсеналом протипіхотних мін у світі. В рамках своїх зобов’язань знищила понад три мільйони протипіхотних мін.
Не ратифікувала рф і Конвенцію про касетні боєприпаси 2008 року. Попри це використання касетних боєприпасів є грубим порушенням росією звичаєвих норм міжнародного гуманітарного права та загальних заборон щодо невибіркової зброї.
Таким чином, терористичне бомбардування з використанням заборонених міжнародними конвенціями озброєння є незмінною з радянських часів основою російської військової тактики і стратегії.
Один із стабільних наративів російської пропаганди ще до початку повномасштабного вторгнення – звинувачення України в тероризмі, а наших захисників – у воєнних злочинах проти цивільних.
Відтепер цей наратив намагаються винести на міжнародний рівень медійними прийомами привернення увагита створення негативного пропагандистського підґрунтя для дискредитації України.
Втім, будь-які повідомлення про те, що ЗСУ воюють «проти цивільних українських громадян», є провокацією, щоб налаштувати місцеве населення проти українських військових.
Адже усім відомо, хто гучніше за всіх кричить «тримай злодія».
Фахівці Центру протидії дезінформації при РНБО України переконані, що трибунал над путіним обов’язково відбудеться: https://telegra.ph/YAKIM-BUDE-TRIBUNAL-NAD-PUT%D0%86NIM-08-11. Тому Україна має максимально документувати застосування забороненої зброї, щоб згодом надати докази воєнних злочинів рф для подальших міжнародних судових процесів.
