1. Використання теми мітингів в Україні в інформаційних кампаніях рф

Центр прогнозує, що російська пропаганда продовжить інформаційну кампанію, спрямовану на дискредитацію української влади через перекручення змісту мирних мітингів в Україні. росія активно використовує тему мітингів як інструмент інформаційно-психологічних операцій, намагаючись спотворити їхній зміст і нав’язати громадськості інтерпретацію, яка вигідна кремлю. Пропагандистські ресурси вже поширюють неправдиве твердження, що український народ нібито вимагає «капітуляції», «повалення влади» та «припинення війни будь-якою ціною». Це супроводжується заявами, що Захід має припинити підтримку України, оскільки «влада в Україні втратила легітимність». Ймовірно, ця тенденція продовжиться.

Очікується, що кремль традиційно залучатиме мережу підконтрольних медіа, блогерів та інфлюенсерів у західних країнах, щоб просувати наративи про нібито «внутрішній колапс», «розкол у суспільстві» та «готовність українців до державного перевороту». Можливі нові епізоди, коли російська пропаганда фальсифікуватиме візуальні матеріали з мирних акцій в Україні: підміна плакатів на фото, додавання символіки країни-агресора тощо. 

Головна мета росії — вплинути на громадську думку в західних країнах, особливо в контексті прийняття політичних рішень щодо допомоги Україні.

2. Спотворення і перебільшення інформації щодо просування військ рф на фронті

Центр прогнозує, що найближчим часом російська пропаганда посилить інформаційні операції, спрямовані на жителів прифронтових регіонів України. Основна мета таких дій — посіяти паніку, деморалізувати населення та створити враження обвалу оборони ЗСУ. 

російські медіа й анонімні канали, з великою ймовірністю, поширюватимуть дезінформацію про швидке наближення бойових дій до конкретних населених пунктів, зокрема Дніпра, фальшиві повідомлення про евакуацію працівників військових адміністрацій, провокаційні «зливи» від імені українських військових або місцевої влади тощо. Також можлива активізація вкидання постановочних відео з нібито свідченнями жорстокості українських військових до цивільного населення. 

Також рф, імовірно, й далі намагатиметься представити продовження наступальної кампанії як новий етап війни. Хоча реальна динаміка на фронті не підтверджує заяв про масштабне просування. 

3. Маніпуляції після раунду переговорів у Стамбулі

Очікується, що російська пропаганда найближчим часом продовжить маніпуляції навколо результатів третього раунду переговорів у Стамбулі, зосередившись на дискредитації України як сторони, що нібито свідомо затягує процес. кремль просуватиме наративи про те, що українська делегація буцімто прибула без конструктивних пропозицій, уникає конкретних рішень і використовує переговорний майданчик лише для демонстрації зацікавленості в мирі перед міжнародною аудиторією.

Окрему увагу російська сторона приділить темі ініціативи України щодо зустрічі лідерів держав. Пропагандистські ресурси вже транслюють заяви, що «зустріч заради зустрічі» є недоречною, а будь-який діалог на рівні президентів можливий лише після «ретельної технічної підготовки». Ці меседжі мають на меті змістити фокус із неготовності рф до прямих переговорів лідерів. 

На тлі цього очікується активізація паралельних інформаційних маніпуляцій, зокрема щодо обміну полоненими, повернення цивільних заручників та викрадених дітей. кремль використовуватиме чутливість цих тем для звинувачень України у «байдужості до власних громадян», спробах «торгувати людьми» або «політизувати гуманітарні питання». 

4. Маніпуляції про «жорстоке поводження» з поверненими військовополоненими (відправлення їх у штрафбати/переслідування)

На тлі дев’ятого етапу обміну полоненими, що відбувся 23 липня 2025 року, російська пропаганда, ймовірно, посилить наратив про нібито принизливе та каральне ставлення до звільнених бійців ЗСУ. Через прокремлівські та анонімні Telegram‑канали поширюватиметься інформація, що після повернення з полону військових в Україні позбавляють зарплат, матеріальної допомоги, а також піддають психологічному тиску. росіяни ще активніше поширюватимуть звинувачення, що звільнених нібито примусово повертають на передову або намагаються переслідувати за «дезертирство», відкриваючи кримінальні справи. Центр прогнозує, що подібні інформаційні кампанії будуть націлені передусім на дискредитацію українського військового командування, моральне виснаження військових, які досі перебувають у полоні, та підрив довіри до системи обміну в очах суспільства.

5. Дискредитація ефективності роботи ППО, особливо на тлі Дня Повітряних Сил

У контексті Дня Повітряних Сил України, який відзначається 3 серпня, існує ймовірність активізації з боку російської пропаганди зусиль, спрямованих на підрив довіри до ефективності української системи ППО. Зокрема, можливе перекручування заяв офіційних осіб щодо використання західних засобів протиповітряної оборони, спроби просування тез про нібито хронічну нестачу боєприпасів, а також нав’язування думки, що українська ППО не здатна захистити цивільну інфраструктуру. Додатково можливе маніпулятивне висвітлення обстрілів із навмисним спотворенням наслідків ударів — на користь дезінформаційного наративу. Подібні заяви російської пропаганди можуть бути частиною кампанії з дискредитації ЗСУ.

6. Річниця початку операції в курській області

Центр прогнозує, що у зв’язку з річницею початку бойових дій на території курської області російська пропаганда активізує масштабну інформаційну кампанію, спрямовану на героїзацію власних військових та дискредитацію України. Ця подія буде подана як «віроломне вторгнення» на територію росії. Пропаганда намагатиметься сконструювати образ України як країни-агресора, що несе загрозу «російським мирним регіонам», та використає це для виправдання продовження війни. 

З огляду на символічність регіону, очікується, що кремль використає історичні паралелі з Курською битвою 1943 року. Через ці асоціації буде сформовано уявлення про «історичну спадкоємність» — нібито сучасні російські солдати повторюють подвиги своїх дідів. В інформаційному просторі з’являться численні документальні фільми, інтерв’ю, меморіальні спецпроєкти, які розповідатимуть про «героїчні бої», «стійкість» і «самопожертву» російських військових. Попри значні втрати особового складу кремлівська пропаганда малюватиме картинку «великої перемоги» у курській області, спробує перетворити провали на елемент міфотворчості. 

Одночасно очікується активізація риторики на міжнародному рівні через дипломатичні канали – нова хвиля бездоказових звинувачень на адресу України у «масових вбивствах мирного населення курської області». 

7. Продовження антимобілізаційної теми у російських інформаційних кампаніях

Прогнозується, що російська пропаганда продовжить масштабну інформаційну кампанію, спрямовану на дискредитацію мобілізаційних процесів в Україні. Після ударів по будівлях територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки й оголошення про зміну режиму їхньої роботи, російські медіа одразу активізували меседжі про нібито «посилення мобілізації». Пропагандисти свідомо намагатимуться сформувати враження атмосфери тотального страху на вулицях українських міст. 

Паралельно з цим кремлівські ресурси просувають заклики до спротиву та насильства щодо військових ТЦК. У соцмережах та через анонімні Telegram-канали активно поширюються відео з конфліктними ситуаціями між військовими та цивільними, при цьому значна частина цих матеріалів може бути застарілою або інсценізованою. Мета цієї інформаційної операції — деморалізувати суспільство та послабити обороноздатність України. 

8. Маніпуляції навколо збору врожаю

Центр прогнозує, що на тлі активної фази збору врожаю російська пропаганда активізує інформаційні кампанії, спрямовані на дискредитацію аграрного потенціалу України, нагнітання паніки серед населення та формування уявлення про нібито наближення гуманітарної катастрофи через поганий урожай зернових. 

У повідомленнях прокремлівських медіа йтиметься про значне скорочення обсягів зібраного зерна, зниження якості врожаю та зменшення експортного потенціалу України. Активно експлуатуватиметься тема нашестя сарани в південних регіонах України. Пропаганда вже почала подавати цю проблему як «ознаку катастрофи», просуваючи меседжі про те, що шкідники знищують посіви, і Україна нібито не має ресурсів для боротьби з ними. Цю проблему штучно перебільшуватимуть і узагальнюватимуть, щоб створити образ хаосу в аграрному секторі, неспроможності держави реагувати на кризи та ще більше посилити наратив про нібито загрозу голоду в самій Україні.

У глобальному контексті росія, ймовірно, намагатиметься використати аграрну тематику для тиску на партнерів України, поширюючи тезу, що постачання українського зерна не може бути стабільним, а гуманітарні ініціативи Києва — лише політичний інструмент, а збереження морського експорту не має сенсу, оскільки нібито «нічого експортувати». Це також може бути використано для просування ідеї повернення росії на глобальний ринок як «гаранта продовольчої стабільності», що особливо активно просуватиметься в країнах Африки та Близького Сходу.

9. Виправдання росії у питанні дефіциту води на ТОТ Донеччини

Центр прогнозує, що у відповідь на загострення водної кризи на тимчасово окупованих територіях Донецької області російська пропаганда продовжить інформаційну кампанію, спрямовану на виправдання гуманітарної кризи та перекладання відповідальності на Україну. На тлі критичного дефіциту води в Донецьку, Макіївці, Іловайську, Зугресі та інших населених пунктах окупанти зосередяться на просуванні наративу про нібито наслідки «водної блокади України». Водночас цілеспрямовано замовчуватимуться факти про те, що більшість водної інфраструктури була або зруйнована внаслідок бойових дій, ініційованих самою росією, або деградувала через багаторічну безгосподарність окупаційної влади.

Окрему роль у кампанії відіграватиме штучне формування уявлення, що росія нібито «намагається допомогти» у складних умовах. Через медіа та адміністративні канали просуватимуться показові сюжети про роздачу води, «контроль» за цінами на привізну воду, гучні заяви про плани будівництва нових водогонів, які, однак, не мають жодного практичного втілення. Такі інформаційні акції слугуватимуть елементом імітації активності, покликаної відволікти увагу від реального стану інфраструктури та відсутності води в кранах.

10. Інформаційні провокації з метою посіяти ворожнечу із сусідами України

Очікується, що російська пропаганда у найближчий період продовжить активне розгортання кампаній, спрямованих на послаблення міжнародної підтримки України шляхом дестабілізації відносин із сусідніми державами. Основним інструментом таких кампаній залишаються маніпулятивні повідомлення та фейки, покликані створити ілюзію міжетнічних конфліктів або утисків національних меншин в Україні. Подібні сюжети будуть спрямовані і на західну аудиторію, щоб посіяти сумніви у демократичності українських інституцій та викликати обурення серед сусідніх народів. Ці інформаційні провокації рф мають на меті створити розбіжності між Україною та її найближчими сусідами, підірвати регіональну солідарність та створити передумови для зменшення підтримки України на міжнародному рівні.

11. Активізація інформаційної загрози з боку білорусі

У зв’язку з річницею початку масових протестів у білорусі, які спалахнули у серпні 2020 року після президентських виборів, білоруський режим за підтримки російських інформаційних ресурсів може активізувати антиукраїнську риторику.  У цей період очікується поява нових заяв від представників білорусі про нібито «військову загрозу з боку України». Україну намагатимуться зобразити як джерело дестабілізації не лише для білорусі, а й для всього регіону.

Пропагандистські наративи зосереджуватимуться на звинуваченнях України у причетності до організації протестів 2020 року, підготовці «провокацій» на білорусько-українському кордоні. Такі інформаційні вкиди будуть використані для виправдання жорстких дій білоруського режиму проти власного населення та легітимації тіснішої безпекової співпраці з росією.

Особливу увагу приділять висвітленню підготовки до масштабних спільних військових навчань «Захід-2025». білоруські та російські медіа навмисно підкреслюватимуть «зростання загрози з боку України», щоб виправдати розгортання військової техніки та підрозділів поблизу українського кордону. Паралельно з цим поширюватимуться візуальні матеріали, що демонструють підготовку до навчань, аби підкреслити «силу союзників» та посилити тривожні настрої серед українців, нав’язуючи думку про нібито загрозу нового вторгнення з території білорусі.