1. Активізація інформаційних операцій про «новий наступ російських військ»

Центр прогнозує, що у найближчий період російська пропаганда активізує інформаційний супровід так званого «наступу», намагаючись подати дії своєї армії як новий етап військової операції, хоча йдеться про продовження наступальної кампанії, яка триває ще з 2024 року та не дала росії очікуваних результатів. В інформаційному просторі росія активно тиражуватиме меседжі про нібито «успішне просування», «втрати української армії» та «неминучий крах оборони», хоча реальна динаміка на фронті не підтверджує таких заяв. Також імовірне посилення маніпуляцій на тему мобілізаційного ресурсу України, щоб посіяти паніку та дестабілізувати українське суспільство.

Таким чином, слід очікувати нових хвиль пропагандистських вкидів, що мають на меті створити ілюзію «перелому на користь росії», попри відсутність суттєвих змін на полі бою.

2. Дискредитація «коаліції охочих» як інструменту підтримки України

Після зустрічі учасників «коаліції охочих» у Римі очікується активізація російської пропагандистської кампанії, спрямованої на дискредитацію цієї ініціативи. Ворог і надалі позиціонуватиме «коаліцію» як штучну конструкцію, створену «для затягування війни» та «жертовного використання України в інтересах Заходу».

Основний наратив залишається незмінним: учасники коаліції нібито діють проти власних національних інтересів та інтересів Європи. російська пропаганда продовжить знецінювати будь-які публічні заяви європейських лідерів про безпекову допомогу Україні, представляючи їхні виступи як прояви «відчаю» чи «імітації підтримки».

Особливу увагу кремлівські ресурси приділятимуть поширенню дезінформації про внутрішні суперечності всередині коаліції, зокрема — вигадані «розбіжності щодо введення військ» або «відмову США гарантувати безпеку європейським солдатам». Такі повідомлення мають створити враження неефективності та дезорієнтації в лавах західних союзників.

Паралельно триватиме просування конспірологічних теорій про нібито причетність європейських країн до «терактів проти росії», «підриву економіки» або «саботажу російських суден», що подається як частина гібридної війни. Це має слугувати виправданням потенційної ескалації дій рф.

3. Продовження ІПсО щодо ТЦК

Центр прогнозує продовження інформаційно-психологічної операції росії, спрямованої проти системи територіальних центрів комплектування (ТЦК) в Україні. На тлі ракетних і дронових ударів по будівлях ТЦК, які вже спричинили жертви серед цивільного населення, буде надалі розгортатися масштабна інформаційна кампанія, покликана подати ці атаки як «звільнення українців від мобілізації».

Пропаганда активно використовуватиме наративи про те, що удари по ТЦК є «точковими» та нібито підтримуються самими українцями. Через російські і проросійські Telegram-канали, а також анонімні акаунти в соцмережах поширюватимуться повідомлення про «масову підтримку» таких атак, «злив координат» з боку українських громадян та вигадані історії про «вдячність простих українців». Паралельно очікуються спроби підняти градус напруги у суспільстві – у мережу можуть вкидатися численні маніпулятивні матеріали про конфліктні ситуації. Ці матеріали супроводжуватимуться закликами до спротиву та насильства щодо військовослужбовців ТЦК.  

Загалом ця операція має багаторівневий характер: вона поєднує фізичні атаки з інформаційним тиском. Мета ворога – ослаблення обороноздатності України через розхитування внутрішньої ситуації в суспільстві, а також зрив мобілізаційного процесу. 

4. Продовження інформаційної кампанії проти санкцій ЄС після ухвалення нового пакету обмежень

Очікується, що процес затвердження 18-го пакету санкцій Євросоюзу в липні 2025 року спричинить нову хвилю інформаційної протидії з боку росії, спрямованої на дискредитацію цих обмежень. кремлівські медіа вже зараз активно поширюють меседжі, що санкції «не діють», а «лише шкодять європейцям». 

російські спікери зосередяться на кількох ключових наративах. Вони можуть заявляти, що санкції не шкодять російській економіці, яка, на їхню думку, демонструє стабільність і зростання, наводячи як «доказ» зміцнення рубля та зростання ВВП. Водночас буде поширюватися наратив про те, що санкції завдають шкоди Європі, спричиняючи інфляцію, зростання цін на енергоносії та ризик економічної рецесії в ЄС, що нібито є наслідком розриву з росією. Додатково росія буде просувати ідею, що санкції «антинародні», позбавляючи простих росіян доступу до банківських послуг, технологій, культури й подорожей, що трактуватиметься як «русофобська» політика Заходу.

На міжнародному рівні кремль може намагатися активізувати так званий «антисанкційний фронт», закликаючи країни Азії, Африки та Латинської Америки ігнорувати західні санкції, демонструючи відсутність єдності серед західних лідерів. росія пропонуватиме альтернативні економічні альянси та преференції, спрямовані на обхід обмежень, і просуватиме меседж про створення нового економічного порядку, в якому не буде місця для диктату Заходу, де росія виступить провідником у цьому процесі.

5. Активізація інформаційної кампанії щодо можливих санкцій США

Центр прогнозує, що російська пропаганда може зосередитися на процесі можливого ухвалення Конгресом нових санкцій США проти москви, направлених на стратегічні сектори, такі як енергетика та фінанси. Не виключено, що кремль стверджуватиме, що навіть у випадку ухвалення ці санкції не зашкодять російській економіці, а лише погіршують економічне становище ЄС і США. У медіа буде активно поширюватися теза про те, що, попри санкції, російська економіка демонструє стабільність: зміцнення рубля, зростання ВВП та стійкість на фінансових ринках стануть основними аргументами для пропаганди. Однак акцент робитиметься на тому, що санкції нібито збільшують економічну кризу в ЄС, наводячи приклади інфляції, високих цін на енергоносії і падіння рівня життя.

Пропаганда також намагатиметься заперечити будь-які ефекти від санкцій, заявляючи, що Конгресу не вдасться прийняти обмеження, бо нові санкції не призведуть до бажаних результатів. кремль буде активно поширювати думку, що ці санкції лише відволікають увагу від внутрішніх проблем західних країн і сприяють росту антиамериканських настроїв серед їхніх громадян.

росія, ймовірно, буде намагатися використовувати нові санкції для активного просування антисанкційного фронту. кремлівські посадовці та пропагандисти закликатимуть країни Азії, Африки та Латинської Америки ігнорувати санкції Заходу, наголошуючи на відсутності єдності серед західних лідерів. Буде просуватися меседж про започаткування нового економічного порядку без домінування США, з фокусом на економічні альянси з країнами БРІКС і їхніх планах відмовитись від долара, а також на можливості створення спільної валюти для країн БРІКС. У такий спосіб росія намагається позиціонувати себе як головного союзника для держав, що виступають проти економічного тиску з боку західних країн.

6. Активізація нової хвилі пропаганди до роковин трагедії MH17

Очікується зростання активності російських медіа та прокремлівських ресурсів довкола катастрофи MH17, яка сталася 17 липня 2014 року. російська пропаганда продовжуватиме заперечувати доказову базу міжнародного розслідування та намагатиметься перекласти відповідальність на Україну та Захід. Основний акцент робитиметься на дискредитації механізмів розслідування – звучатимуть меседжі про «упередженість» ICAO та судових органів у Гаазі, зокрема використання тез про «неврахований український слід» та відмову від «альтернативних версій». Можлива активізація цієї риторики через дипломатичні канали.

Пропаганда також, як очікується, продовжить нав’язувати аудиторії давно спростовані слідством версії подій, на кшталт теорії про збиття пасажирського лайнера українськими винищувачами.  У такий спосіб пропагандисти намагаються посіяти плутанину, аби створити інформаційну «димову завісу» і змусити міжнародну аудиторію поставити під сумнів чітку картину відповідальності росії за збиття літака рейсу MH17.

Водночас важливим фактором, який, імовірно, стане додатковим подразником для інформаційної кампанії кремля, є рішення Європейського суду з прав людини, оголошене 9 липня 2025 року. ЄСПЛ офіційно визнав відповідальність росії за збиття MH17 та за численні порушення прав людини на окупованих територіях. Враховуючи репутаційний удар, який завдає це рішення, можна очікувати посилену хвилю дезінформації, спрямованої на дискредитацію як самого рішення, так і міжнародних судових інституцій загалом.

Водночас російські медіа ігноруватимуть висвітлення пам’ятних подій до роковин катастрофи у Нідерландах і Австралії. Так російська пропаганда намагатиметься мінімізувати резонанс трагедії, зосередившись натомість на дискредитації розслідування.

7. Просування наративу про «успішний» туристичний сезон на ТОТ

Упродовж липня очікується активізація інформаційної кампанії з боку російської пропаганди, спрямованої на створення ілюзії «нормального життя» та «туристичної привабливості» тимчасово окупованих територій України. Ключовим інструментом кампанії стане поширення фото- та відеоматеріалів із заповненими пляжами в Маріуполі, Бердянську, Криму та інших курортних локаціях, які мають на меті продемонструвати нібито високий рівень безпеки, комфорту та «повернення до мирного життя».

Типовою ознакою цієї кампанії буде синхронне масове поширення окремих, заздалегідь підготовлених відеороликів у федеральних медіа, на Telegram-каналах, у проросійських блогерів та псевдожурналістів. Водночас на відео зазвичай буде зображено лише один конкретний пляж або точку з вигідного ракурсу, без можливості оцінити загальну ситуацію на всій території чи навіть у місті.

Для створення образу «туристичного буму» можуть залучатися російські блогери з окупованих територій, які працюватимуть за сценарієм: «ми приїхали – і тут усе чудово», із візуальними акцентами на оновлену інфраструктуру (нерідко показову, як декорацію). Пропаганда також наголошуватиме на приїзді «відпочивальників з росії», попри обмежену доступність регіону та загрозу безпеці через війну. Ця кампанія спрямована на створення хибного враження про «стабільність і процвітання» на окупованих територіях та просування пропагандистського наративу «за росії стало краще».

8. Активізація маніпуляцій на тему релігії до Дня хрещення Русі

У період з 15 липня, коли в Україні відзначатиметься День хрещення Русі (після переходу на новоюліанський календар), очікується активізація інформаційних операцій з боку російської пропаганди, зосереджених на релігійній тематиці. кремль та пов’язані з ним релігійні й медійні структури традиційно використовують цю дату для просування наративів про «віровідступництво» України та нібито переслідування «канонічної» православної церкви. Йдеться про спроби сформувати образ України як держави, що нібито веде боротьбу з православ’ям і забороняє свободу віросповідання. 

Інструментом реалізації цієї кампанії, як і в попередні роки, може стати так звана «хресна хода», яку російська православна церква в Україні щороку намагається провести попри заборони та без узгодження з владою регіонів України. Цей захід використовується як провокація, а також як привід для поширення пропагандистських меседжів про «масову підтримку упц мп» і «придушення релігійних свобод» в Україні.

Окремим напрямом маніпуляцій може стати використання теми переходу на новий християнський календар, який у російській риториці може подаватися як «відмова від традицій», «розрив з історичною Руссю» або «нав’язування західних норм». Загальна мета інформаційної кампанії – посіяти розбрат між релігійними громадами та дестабілізувати українське суспільство, а також зберегти вплив московського патріархату як одного з інструментів гібридної агресії.

9. Зростання інформаційних атак рф на Молдову перед парламентськими виборами та в процесі євроінтеграції

Центр передбачає зростання кількості інформаційних атак рф, спрямованих проти Президентки Молдови Маї Санду та проєвропейського курсу держави перед парламентськими виборами, що відбудуться 28 вересня 2025 року. Основна мета ru-пропаганди – граючи на страхах і проблемах молдавського суспільства, збільшити рівень недовіри до правлячої партії, Євросоюзу, пропагувати необхідність «примиритись з росією» та повернутись до проросійського зовнішньополітичного вектору.

У цьому контексті, зокрема, кремлівська мережа дезінформації «Матрьошка» приділила особливу увагу саміту ЄС, який відбувся у Молдові 4 липня. російська пропаганда поширює дезінформацію, спрямовану на зрив процесу євроінтеграції Молдови. Задля цього вигадуються фейки про нібито конфлікт Маї Санду з Віце-президенткою Єврокомісії Каєю Каллас.

У контексті підготовки до парламентських виборів рф намагається активізувати своїх агентів впливу, які, наближаючись до дня голосування, дедалі активніше просуватимуть кремлівські наративи та фейки. Зокрема, рф цілковито підтримує проросійський блок «Победа», з’їзд якого відбувся 6 липня у москві. Її лідером є молдовський олігарх-утікач Ілан Шор. Транслюючи проросійські наративи, Шор заявив, що Молдова однозначно має стати членом ОДКБ, і блок розпочав збір підписів за союз Молдови з росією. На думку Шора, за це мають проголосувати не менш як 60% громадян. Тож Центр прогнозує маніпуляції рф, пов’язані зі збором підписів.

Одночасно з цим кремль активно висвітлюватиме ситуацію з арештованою башканкою Гагаузії Євгенією Гуцул, людиною Шора, яка також неодноразово робила заяви на підтримку в. путіна. Пропаганда презентуватиме її як «жертву» режиму Санду, а саму Молдову, відповідно, – авторитарною країною. 

10. Риторика про «спільного ворога» в контексті зближення з Північною Кореєю

На тлі потеплішання відносин між москвою та Пхеньяном кремль, імовірно, активно експлуатуватиме антиамериканську риторику, позиціонуючи росію та її союзників як єдиний фронт проти США. 12 липня глава МЗС рф сергій лавров здійснив візит до КНДР, продовжуючи серію контактів високого рівня між двома країнами. Цю подію російська пропаганда може використати, щоб підкреслити: «санкції та ізоляція не заважають росії зміцнювати глобальні зв’язки». Аудиторії дадуть меседж, що москва об’єднує сили з ким завгодно – хоч з Тегераном, хоч з Пхеньяном, – аби протистояти «гегемонії Вашингтона».

Особливо активно цей наратив просуватиметься серед країн, критично налаштованих до США. Заяви володимира путіна про те, що росія та, приміром, Іран «воюють проти одного і того ж ворога за лаштунками» тепер можуть транслюватися і на адресу КНДР чи Венесуели. Напередодні річниці закінчення Корейської війни (27 липня, так званий День Перемоги в КНДР) не виключено появи спільних заяв або публікацій, що проводять аналогії між минулим і сьогоденням. Проросійські історики та медіа можуть твердити, що «так само як у 1950-х Корея боролася з США, зараз росія протистоїть їхній агресії в Україні».

кремль прагне створити враження глобальної коаліції проти Заходу. У пропагандистських матеріалах підкреслюватимуть спільність інтересів: наприклад, повідомляючи про відкриття прямого авіасполучення між москвою і Пхеньяном з 27 липня, це подадуть як символ руйнування ізоляції та дружби народів проти «американського імперіалізму». Для аудиторії Близького Сходу та Африки росія позиціонуватиме себе як захисника тих, кого «утискає Захід», намагаючись вкорінити позитивні асоціації з рф. Таким чином, інформаційна стратегія на цю половину місяця включатиме інструменталізацію міжнародних конфліктів (Корейського, близькосхідного) з метою покращення іміджу росії як світового лідера «антизахідного фронту».

11. Активізація гібридного тиску росії на держави Балтії

Центр прогнозує активізацію гібридного впливу росії на держави Балтії – Литву, Латвію та Естонію. Традиційний інструментарій інформаційного тиску, який передбачає поширення дезінформації, проросійських наративів і спроб дискредитувати національні уряди, може бути доповнений новими провокаціями, що становлять безпосередню загрозу національній безпеці регіону. Зокрема, у контексті зростання напруженості навколо кордонів НАТО, не виключається повторення інцидентів, подібних до ситуації 10 липня 2025 року в Литві, коли невідомий дрон порушив повітряний простір країни, змусивши владу перейти в режим надзвичайного реагування. Цей інцидент продемонстрував готовність росії та її союзників до посилення психологічного тиску, спрямованого на провокування тривоги в суспільстві балтійських держав.