1. Дезінформаційні кампанії, спрямовані на дискредитацію мобілізаційного процесу в Україні

російська пропаганда активно поширює дезінформаційні та маніпулятивні повідомлення щодо мобілізації в Україні, використовуючи соціальні мережі для розповсюдження фейкових відео та повідомлень, маніпулюючи інформацією та перекручуючи факти. Центр прогнозує активізацію цієї кампанії в соцмережах, зокрема в Х, передусім англійською мовою з акцентом на аудиторію в США та інших країнах Заходу.

Маніпулятивні та дезінформаційні повідомлення стосовно мобілізації мають на меті створити для західного суспільства, насамперед США, ілюзію, ніби Україна – «недемократична держава», «в Україні порушуються права людини», «українці не підтримують політику чинної влади» та «готові на мир на будь-яких умовах». Поширюючи ці наративи, ворог прагнутиме дискредитувати українську владу в очах американського суспільства, щоб зупинити військову допомогу Україні та схилити Вашингтон погодитися на всі вимоги кремля.

2. Посилення дезінформаційних кампаній, спрямованих на зрив мирних переговорів

Центр прогнозує посилення пропагандистських кампаній рф, мета яких – зірвати або дискредитувати можливі мирні переговори. Головні зусилля ворожа пропаганда зосередить на просуванні наративу, що нібито саме Україна не хоче переговорів та прагне продовжувати війну.

Пропагандистська машина ворога докладатиме зусиль для послаблення міжнародної підтримки України, у такий спосіб надаючи кремлю більше можливостей для просування власних переговорних пропозицій. 

Очікується активізація інформаційних операцій у цьому напрямі як всередині України, так і в державах Заходу. Ворог намагатиметься посіяти хаос, зневіру, спровокувати розкол в українському суспільстві передусім між військовими та цивільними, а також між владою та громадянами.

Для цього ворожа пропаганда може вдатися до посилення дискредитації військовослужбовців і мобілізаційних процесів, а також поширення наративів про «нелегітимність влади». Зокрема, просуватиметься меседж, ніби влада прагне продовження війни, щоб не проводити вибори та зберегти повноваження на якомога довший термін. Окрім того, очікується активізація риторики, що Україна нібито марно продовжує війну, і що  можна було закінчити її раніше завдяки так званим стамбульським угодам. 

Для західної аудиторії просуватимуться меседжі, що військова допомога Україні є тягарем для бюджетів держав-партнерів, і що потрібно погоджуватися на умови росії, поки вона нібито готова до компромісів. Можливе форсування тези про «недоговороздатність» України, посиленої інсценуванням «терактів» на кшталт марсельського. Водночас очікується подальше поширення фейків про «звірства ЗСУ» з метою дискредитації України в очах західного суспільства. У такий спосіб ворог прагне сформувати образ України як «держави-терориста», з якою не можна вести переговори. 

3. Маніпуляції довкола відносин США та України і підсумків візиту Президента України Володимира Зеленського до Вашингтона 28 лютого.

Очікується, що російська пропаганда посилить поширення маніпулятивних та дезінформаційних наративів, що США нібито остаточно розчарувалися в Україні, будь-яка допомога нашій країні буде припинена, а нинішня адміністрація Білого дому симпатизує володимиру путіну та рф і готова налагоджувати стосунки з москвою за будь-яку ціну.

Водночас очікується активізація поширення російською пропагандою меседжів для американської аудиторії, спрямованих на дискредитацію України та її політичного керівництва, з акцентом на нібито «нелегітимності» та «недемократичності» української влади, «порушення в Україні прав людини», «переслідування українською владою православ’я» тощо.

Окремим напрямом російської пропаганди для американської аудиторії буде просування наративу про нібито «розкрадання американської допомоги» та «тотальну корумпованість української влади».

Мета цих дій – розірвати стратегічне партнерство між Україною та США, вбити клин між США та ЄС, зупинити військову допомогу та дипломатичну підтримку України.

4. Активізація ru-пропаганди до дня спроби незаконної легалізації військової окупації Криму (18 березня)

З наближенням річниці спроби незаконної легалізації військової окупації  Криму росією вже традиційно активізуються пропагандистські наративи, за допомогою яких ворог намагається виправдати окупацію українських територій та створити ілюзію «процвітання» півострова під російським управлінням. 

Ймовірно, ru-пропаганда традиційно просуватиме меседжі про «історичну справедливість» та «безкровне повернення Криму у рідну гавань». Також очікується збільшення кількості пропагандистських матеріалів у медіа Криму про «економічні успіхи» окупованого півострова та зростання рівня життя кримчан. Ці наративи просуватимуться також через проведення масових заходів із залученням працівників бюджетної сфери, школярів та студентів місцевих вишів. 

Можлива також активізація риторики представників окупаційної влади Криму про нібито загрозу з боку України, щоб виправдати мілітаризацію півострова та налаштувати кримчан проти неї. 

5. Дискредитація дискусії щодо ідеї присутності в Україні іноземного миротворчого контингенту

Очікується активізація спроб російської пропаганди всіляко дискредитувати ідею введення європейського миротворчого контингенту в Україну. Основні наративи ворога: іноземні війська буцімто стануть фактором ескалації, є сумніви щодо їх нейтралітету, введення миротворчих військ є «зовнішнім втручанням у конфлікт». 

Також ru-пропагандисти апелюватимуть до «історичного досвіду», зокрема під час Югославських війн: мовляв, присутність миротворців призведе до замороження конфлікту замість його повного врегулювання. Можливе також просування дезінформаційних меседжів, що присутність іноземних військ в Україні веде до втрати нею суверенітету. 

Головна мета рф – зірвати будь-яку можливість направлення до України міжнародного військового контингенту, який може обмежити свободу дій російських військ та покращити безпекову ситуацію в нашій державі.

6. Дискредитація українсько-турецьких відносин у контексті дискусії про потенційну участь Анкари у переговорному процесі

На тлі обговорення ролі Туреччини як одного з гарантів безпеки України та її можливої участі в організації переговорного процесу російська пропаганда намагатиметься дискредитувати співпрацю України та Туреччини і підірвати довіру між Києвом та Анкарою. 

Ймовірно, просуватимуться дезінформаційні меседжі, що співпраця з Україною нібито шкодить інтересам Туреччини та становить загрозу «втягування Анкари у війну». Для української аудиторії ворожа пропаганда може використати наратив, ніби Туреччина діє виключно з власних корисливих інтересів, і українцям у майбутньому буцімто доведеться дорого заплатити за підтримку Анкари. 

7. Маніпуляції довкола військової підтримки України з боку партнерів на тлі зустрічей лідерів ЄС 

Центр прогнозує, що росія, ймовірно, спробує використати зустрічі лідерів Європейського Союзу, зокрема Лондонського саміту європейських лідерів щодо питань безпеки, який відбувся 2 березня, і надзвичайний саміт ЄС щодо України (6 березня), для створення ілюзії розколу між європейськими країнами та підриву сподівань українців на подальшу підтримку з боку Європи. 

Ворожа пропаганда може активізувати просування меседжів про «неминучий компроміс із росією» та «неможливість подальшої військової підтримки» нібито через відсутність єдності з-поміж держав Європи у цих питаннях. Крім того, очікується посилення операцій інформаційного впливу в Європі, націлених на розкол як всередині європейських країн, так і між різними державами. Традиційно російська пропаганда намагатиметься використовувати для цього правопопулістські політичні рухи в Європі.

8. Дезінформаційні кампанії у Румунії під час проведення президентських виборів

4 травня має відбутися перший тур президентських виборів у Румунії. Центр прогнозує посилення дезінформаційних кампаній у цій країні після затримання правоохоронцями політика Келіна Джорджеску. росія може використати цю подію для поширення неправдивих наративів, спрямованих на дестабілізацію ситуації. ru-пропаганда буде намагатися представити розслідування та слідчі дії у справі К. Джорджеску як політичне переслідування та порушення свободи слова. 

Крім того, не виключено, що російська пропаганда буде поширювати наративи, які мають на меті дестабілізувати ситуацію в Румунії, а також максимально розхитувати суспільство зсередини. В міжнародному інформаційному просторі рф може поширювати маніпуляції, що країни НАТО намагаються репресувати політиків-миротворців, аби надалі безперешкодно провадити агресивну антиросійську політику.

9. Дезінформаційні кампанії у Польщі під час проведення президентських виборів

18 травня у Польщі має відбутися перший тур президентських виборів. Центр прогнозує посилення дезінформаційних кампаній у цій країні, спрямованих на розкол суспільства та послаблення підтримки України. 

Не виключено, що російська пропаганда розповсюджуватиме меседжі про «українців, які відбирають у поляків робочі місця, соціальні виплати та житло», а також, ймовірно, фейки про злочини, нібито скоєні українськими біженцями. Крім того, можливо, поширюватимуться маніпулятивні заяви, що українські фермери своєю дешевою продукцією начебто заполонили ринки збуту у Польщі і залишають поляків без роботи.

Додатково росіяни провокуватимуть конфлікт між Польщею та Україною, використовуючи історичні теми, такі як Волинська трагедія, або ж розповсюджуючи маніпулятивні твердження про «українські територіальні претензії» до Польщі. Не виключено, що росіяни будуть активно розповсюджувати фейки щодо «втягування» Польщі у війну через постачання зброї Україні. 

Для реалізації цих дезінформаційних кампаній росія використовуватиме соцмережі, де фейкові акаунти розганятимуть відповідні наративи. Не виключено, що до цієї кампанії рф може також залучити певних громадських діячів і навіть деяких польських політиків.

10. Активізація проросійських сил у Молдові та загрози з боку невизнаного Придністров’я

У Молдові у липні заплановані парламентські вибори. Центр прогнозує підвищення уваги росії до проблеми невизнаної «Придністровської молдавської республіки» та збільшення активності проросійських політиків у Молдові. 

Можливі провокації, спрямовані на звинувачення України у «тероризмі» проти «влади Придністров’я», а також підхоплення російською пропагандою тез щодо нібито бажання Молдови долучитися до «повоєнного поділу України».

На тлі передвиборчої активності у країні вже поширюються заяви молдовських проросійських політиків. Наприклад, йдеться про останню заяву колишнього Президента Молдови Ігоря Додона, який висловив територіальні претензії до України, згадав про громадян Молдови на території України, яких «ніхто не захищає», та натякнув на загрозу «нового витку конфлікту у Придністров’ї». Подібних заяв та меседжів найближчим часом може стати дедалі більше. 

11. Активізація закордонних візитів російських офіційних осіб

На тлі початку переговорів між США та рф дипломатичні установи рф помітно активізували роботу передусім з країнами Глобального Півдня. Зокрема, почастішали закордонні візити делегацій мзс рф на чолі з міністром закордонних справ сергієм лавровим, секретарем ради безпеки рф сергієм шойгу, заступником голови ради безпеки рф дмитром медведєвим тощо.

Центр прогнозує використання ru-пропагандою таких візитів для спроб формування іміджу рф як неізольованої держави, яка має великий авторитет у світі, послідовно виступає за «справедливий багатополярний світоустрій», та прагне довгострокового миру в Україні, співпрацює з іншими країнами на засадах рівноправності та взаємоповаги. При цьому пропаганда буде використовувати дипломатичні заяви лідерів іноземних країн для посилення цих наративів.

Також очікується активізація маніпуляцій та спекуляцій російських дипломатів довкола теми «неоколоніалізму Заходу», несправедливого ставлення країн «золотого мільярда» до країн «третього світу» тощо. Пропаганда та дипломати рф намагатимуться максимально поширювати антизахідні стереотипи в суспільствах країн Глобального Півдня, використовуючи зокрема «русскіє дома», підконтрольні громадські організації та інші нібито «неполітичні» структури за кордоном.

Повномасштабне вторгнення в Україну при цьому зображуватиметься як «спровоковане діями Заходу», а деякі ініціативи щодо гарантій безпеки в Україні можуть позиціонуватися як спроби тих чи інших міжнародних акторів зірвати миротворчий процес.