1. Активізація пропаганди та маніпуляцій навколо прагнення України до інтеграції в ЄС

Центр прогнозує продовження інформаційної кампанії російської пропаганди, спрямованої на дискредитацію ідеї вступу України до Європейського Союзу, зокрема після саміту Ради Європи, який відбувся 26-27 червня. 

Очікується, що прокремлівські медіа та політики продовжать просувати меседжі про «загрозу», яку нібито становить інтеграція України для самої Європи. У своїх заявах вони натякатимуть або прямо погрожуватимуть європейським країнам, буцімто підтримка України в ЄС створює «військову та економічну дестабілізацію». 

Паралельно активізуються проросійські спікери, які шукатимуть і поширюватимуть аргументи проти членства України, наголошуючи на «неодностайності позиції» країн ЄС або «економічній непривабливості» інтеграції України.

Ця кампанія спрямована на послаблення довіри до європейських інституцій, створення сумнівів у доцільності підтримки України та посилення розколів у ЄС. Водночас такі меседжі використовуватимуться для залякування європейських громадян і політиків, щоб змусити їх переглянути курс на євроінтеграцію України.

2. Просування наративів про Україну як «державу-терориста»

Центр прогнозує посилення пропагандистських меседжів про Україну як «failed state», що вдається до тероризму, зокрема міжнародного. росія продовжить використовувати для опису ударів України по військових об’єктах на окупованих територіях або території рф поняття «акти тероризму», «терористичний удар» тощо. 

Така риторика передусім спрямована на зовнішнього споживача. Її мета — закріплення серед іноземців думки про те, що Україна не захищає себе у відповідь на неспровокований напад рф, а сама нападає на росію. При цьому, нібито не маючи змоги давати відсіч на полі бою, Україна обрала терористичну тактику і використовує її також проти країн-партнерів.

3. Просування антимобілізаційних наративів із метою дестабілізації ситуації в Україні

Центр прогнозує продовження інформаційної операції росії, спрямованої на дискредитацію мобілізаційних процесів в Україні. російська пропаганда, ймовірно, зосередиться на посиленні наративів про «масове невдоволення» мобілізацією у суспільстві. Ключовим інструментом кампанії стане поширення відео з демонстративно жорсткими затриманнями, зокрема фейкових або вирваних із контексту, задля створення уявлення про масовість подібних випадків. 

російські інформаційні ресурси та афілійовані Telegram-канали також, ймовірно, супроводжуватимуть такі відео закликами до спротиву та насильства проти українських військовослужбовців. Мета цієї кампанії — деморалізувати населення та дестабілізувати ситуацію всередині країни. 

4. Саміт БРІКС і спекуляції щодо заходу

На тлі підготовки та проведення саміту БРІКС очікується посилення інформаційної активності з боку кремлівських та проросійських ресурсів, спрямованої на підсилення образу цього формату як «альтернативного центру сили» відносно «гегемонії Заходу». 

Подію може бути представлено як черговий крок до побудови нібито «справедливого багатополярного світу», сформованого й очолюваного росією. Особливу увагу, ймовірно, буде приділено тезам про успішне розширення БРІКС, боротьбу з «домінуванням долара», а також ініціативам, що нібито демонструють «незалежність» від західних фінансових і політичних інститутів. У цьому контексті очікується активне просування меседжу про те, що саме БРІКС, а не Захід, сьогодні начебто здатен пропонувати зважені та адекватні рішення глобальних проблем.

Відсутність на саміті лідера Китаю Сі Ціньпіна та президента рф володимира путіна ru-пропаганда буде намагатися нівелювати твердженням про «високе представництво цих країн на саміті», «постійними контактами між лідерами країн», поширенням «експертних думок» про видатні економічні ефекти від розвитку економічної співпраці країн-учасниць, плани подальшого розширення БРІКС тощо.

Особливо активною інформаційна кампанія може бути в державах так званого Глобального Півдня, зокрема аудиторіях держав-учасниць саміту. Кремлівські медіа, акаунти в соціальних мережах й проросійські спікери, ймовірно, акцентуватимуть увагу на тому, що країни БРІКС нібито є «справжніми представниками інтересів більшості людства», на відміну від G7, яку можуть зображати як закриту елітарну структуру. Метою таких інформаційних зусиль може бути стимулювання антизахідних настроїв у суспільствах країн Азії, Африки й Латинської Америки, а також посилення позитивних асоціацій з росією.

5. Активізація інформаційних кампаній щодо санкцій ЄС

Очікується активізація інформаційної кампанії з боку росії щодо 18-го пакета санкцій Європейського Союзу. російські державні медіа та афілійовані інформаційні ресурси, ймовірно, зосередяться на дискредитації санкцій, поширенні тверджень про їхню нібито неефективність, а також на просуванні меседжів про «русофобський характер» обмежень.

Основний акцент робитиметься на твердженнях, що санкції «не шкодять економіці росії», а лише «посилюють економічну кризу в ЄС». російська пропаганда також, ймовірно, розвиватиме наратив про «цивільні втрати» — зокрема стверджуючи, що обмеження нібито «бʼють по звичайних росіянах», позбавляючи їх доступу до банківських послуг, технологій, освіти та подорожей.

Особлива увага приділятиметься темам нібито «провалу санкційної політики». Як аргумент використовуватимуться макроекономічні показники росії, зокрема зміцнення курсу рубля та темпи зростання ВВП. Натомість буде просуватися теза про «кризове становище в ЄС», що нібито є наслідком санкцій проти росії. 

Також багато уваги приділятиметься вимогам деяких європейських країн переглянути позицію щодо повної відмови від російських енергоносіїв, з акцентом на відсутності єдності в ЄС. 

росія, ймовірно, також використає ухвалення пакета для активного просування антизахідної риторики та розширення «антисанкційного фронту» — через БРІКС, африканські країни або партнерів в Азії. 

6. Маніпуляції навколо питань безпеки в Європі та заперечення загрози з боку росії

Очікується посилення інформаційної кампанії російської пропаганди, спрямованої на викривлення реальної ситуації з безпекою в Європі та дискредитацію заяв про загрозу військової агресії рф проти європейських держав. російські медіа та прокремлівські аналітики наполягатимуть на тому, що європейські країни нібито готуються не до оборони, а до агресивної війни проти росії. Особливий акцент робитиметься на тезах про нарощування військової присутності НАТО поблизу російських кордонів та підготовку цивільного населення до війни, що подається як доказ намірів Європи розпочати конфлікт.

Паралельно пропаганда активно просуватиме ідею про екстремістські настрої серед європейських політиків, які нібито провокують ескалацію і роблять війну неминучою. В окремих повідомленнях особлива увага приділятиметься країнам Балтії, які зображатимуться як основні ініціатори конфлікту та загострення ворожнечі. російські пропагандисти наполягатимуть на тому, що саме європейські політики і військові формування винні у загостренні ситуації, провокуючи таким чином «велику війну з росією».

7. Інформаційна активність внаслідок ескалації між США та Іраном

російські агенти впливу, пропагандистські медіа та мережі акаунтів у соціальних мережах можуть продовжувати поширювати антиамериканську та антизахідну риторику за підсумком ескалації між США, Ізраїлем та Іраном. Ймовірно, ці ресурси намагатимуться позиціонувати росію як глобального військового лідера, вплив якого нібито забезпечив стабільність нинішньої влади в Ісламській Республіці.

Акаунти в соціальних мережах можуть продовжувати підсилювати тезу володимира путіна про те, що росія та Іран нібито воюють проти «одного і того ж ворога за лаштунками». Так, метою такої інформаційної активності, ймовірно, буде спроба зміцнити позитивні асоціації з рф серед аудиторій, критичних до дій США та Ізраїлю, зокрема держав так званого Глобального Півдня, а саме Близького Сходу та Північної Африки.

8. Активізація зусиль з дискредитації політичного керівництва Вірменії

На тлі загострення внутрішньополітичної ситуації у Вірменії, зокрема арешту російського мільярдера вірменського походження Самвела Карапетяна та архієпископа Баграта Галстаняна, російські медіа, агенти впливу та акаунти в соціальних мережах можуть посилити дискредитаційну кампанію, спрямовану проти нинішнього політичного керівництва Вірменії. 

Так, інформаційні ресурси, ймовірно, продовжуватимуть поширювати наративи про те, що прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян здійснює наступ на Вірменську апостольську церкву та переслідує опозицію.

Ці події можуть експлуатуватися російськими агентами впливу в міжнародному інформаційному просторі шляхом маніпуляцій про нібито причетність держав Заходу до внутрішньополітичних процесів у Вірменії.

9. Активізація антиукраїнської риторики напередодні дня незалежності білорусі

На тлі святкування дня незалежності білорусі (дня республіки), який відзначається 3 липня, очікується активізація інформаційної кампанії білоруських державних медіа з антиукраїнською риторикою. російські та білоруські пропагандистські ресурси, імовірно, скоординовано посилять наративи про «зовнішню загрозу» з боку України та Заходу, щоб мобілізувати внутрішню аудиторію навколо режиму олександра лукашенка.

Основні меседжі кампанії, ймовірно, включатимуть звинувачення України у спробах дестабілізації ситуації в білорусі, участі українців у «підготовці терактів» або диверсій, а також загрози суверенітету з боку Заходу у змові з «київським режимом». Кампанія також слугуватиме інструментом виправдання подальших репресій проти білоруської опозиції.

Як інформаційні приводи можуть використовуватись псевдорозслідування про нібито підготовку спецоперацій українських спецслужб проти білорусі. Також можлива активізація просування наративу про нібито загрозу з боку білоруських добровольців, які воюють на боці України.

10. Інформаційні атаки рф проти Азербайджану

Центр прогнозує продовження жорсткої інформаційної кампанії з боку росії, спрямованої на дискредитацію Азербайджану, його політичного керівництва та національної діаспори. Причиною цього є загострення двосторонніх відносин після інциденту в єкатеринбурзі, де під час спецоперації фсб було вбито двох громадян азербайджанського походження. Реакція офіційного Баку стала приводом для переходу кремля до інформаційного наступу.

російська пропаганда вже активно експлуатує наративи про «етнічну мафію», «зовнішнє втручання» та «загрозу розколу росії з боку діаспор». У найближчий період ці меседжі, ймовірно, лише посиляться. В інформаційному полі очікується подальше просування звинувачень у бік Азербайджану щодо «втручання у внутрішні справи рф», «захисту злочинців за етнічною ознакою», «співпраці з Туреччиною і Заходом для ослаблення росії».