1. Маніпуляції на тему перемирʼя та нібито неготовності України до завершення війни

Прогнозується активізація дезінформаційної кампанії росіян напередодні і після зустрічі Президента США Дональда Трампа з володимиром путіним на Алясці, спрямованої на дискредитацію переговорного процесу та участі в ньому України. 

Очікується активне поширення маніпулятивних наративів про нібито небажання України домовлятися про мир, блокування та затягування переговорів, висування Україною начебто нереалістичних вимог тощо. Також активізується поширення наративів про нібито несуб’єктність України, доля якої начебто вирішується путіним і Трампом.

Крім того, просуватиметься наратив, нібито Європа не спроможна вирішувати питання безпеки без участі росії, оскільки зустріч путіна з Трампом начебто демонструє, хто в Європі відповідає за безпеку. У цьому контексті очікується також просування меседжа, буцімто путін на рівних з Трампом і тільки росія та США можуть забезпечити світову безпеку.

Окремо будуть поширюватися меседжі про нібито «остаточну втрату» Україною суверенітету, повну залежність від Вашингтона або Лондона, які нібито змушують воювати «до останнього українця» для забезпечення інтересів своїх держав.

Крім того, Центр прогнозує активізацію спроб рф провокувати розкол між Україною та США, а також між Україною–ЄС та США–ЄС.

Також очікується посилення спроб російської пропаганди дискредитувати санкції США. Як на російську, так і на українську й західну аудиторії пропагандисти будуть поширювати меседжі про нібито неефективність санкцій і їхню шкоду передусім для економіки США та ЄС.

Подібними діями росія намагатиметься перехопити ініціативу в політичному діалозі, зруйнувати міжнародну солідарність із Києвом та стимулювати внутрішній тиск на українське керівництво.

2. Інформаційні маніпуляції щодо обміну полоненими

Очікується продовження російської дезінформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію процесу обміну військовополоненими. На фоні паузи у реальних обмінах, кремль уже активізував поширення фейкових заяв, маніпулятивних інтерв’ю та постановочних звернень нібито від імені українських полонених, в яких йтиметься про «виключення зі списків», «відмову української сторони забирати своїх» або «непрозорість переговорів». 

Імовірно, ця тенденція посилиться. Ворог продовжить запускати в інформаційний простір брехливі меседжі про нібито «вибірковий підхід України» чи «відсутність політичної волі до обміну», що має сформувати у суспільстві хибне враження про позицію української влади. 

Особлива увага приділятиметься емоційно чутливим темам — зверненням до родин полонених, спробам провокувати суспільне невдоволення та тиску на державні інститути, які ведуть перемовини.

3. Нагнітання інформаційної загрози з боку білорусі

Центр прогнозує зростання інтенсивності інформаційних операцій з боку білорусі, які координуються з кремлем та спрямовані на нагнітання страху в українському суспільстві щодо нібито загрози нової фази вторгнення з півночі. 

Активізація таких вкидів пов’язана, зокрема, з підготовкою до спільних стратегічних навчань «Захід-2025», на тлі яких білоруські та російські пропагандистські ресурси можуть поширювати фейки про нібито стягування військ до українського кордону, розгортання десантно-штурмових бригад або запровадження посиленого режиму в прикордонних районах. 

Ці дії мають суто інформаційний характер і не супроводжуються реальними змінами обстановки на кордоні. Основна мета цих маніпуляцій — нагнітання страху серед цивільного населення України. У такий спосіб кремль продовжує використовувати білорусь як інструмент інформаційного тиску з метою дестабілізації українського тилу.

4. Активізація російської пропаганди напередодні Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України

У серпні російська пропаганда традиційно активізується на тлі символічно важливих для України дат — 23 серпня (День Державного Прапора) та 24 серпня (День Незалежності). Очікується цілеспрямоване використання псевдоісторичних наративів, спрямованих на дискредитацію української державності, національної символіки та права України на незалежне існування.

Серед основних напрямів ворожих інформаційно-психологічних операцій очікується активізація псевдоісторичної риторики з метою заперечення української державності. Ймовірно, кремлівські ресурси просуватимуть тези про нібито штучність української незалежності, презентуючи 1991 рік як «помилку історії», що нібито призвела до «розпаду єдиного народу». Активно експлуатуватимуться маніпулятивні заяви проросійських «істориків» і фейкових експертів про «відсутність справжньої державницької традиції» в Україні, з метою формування у закордонної аудиторії уявлення про Україну як «тимчасове утворення».

Напередодні Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України очікується активізація інформаційно-психологічних операцій, спрямованих на нагнітання страху серед цивільного населення. Можливе поширення чуток та маніпулятивних попереджень про «масовані ракетні удари» або «теракти в місцях масового скупчення людей». 

5. Інформаційні операції до Дня пам’яті захисників України  

Напередодні Дня пам’яті захисників України, який щороку відзначається 29 серпня, очікується цілеспрямована активізація російських інформаційних операцій, орієнтованих на деморалізацію українського суспільства та знецінення жертви українських воїнів. 

Основний акцент робитиметься на подіях 2014 року, зокрема трагедії в Іловайську, яку кремлівська пропаганда традиційно намагається використати для просування наративів про «марність українського спротиву» та «невиправдані втрати». Особливу увагу, ймовірно, приділятимуть поширенню деструктивного контенту на цю тему у соціальних мережах, зокрема у TikTok, орієнтованого на молодь і проукраїнську аудиторію. 

Через маніпулятивне викривлення хронології тих подій, російські ресурси намагатимуться перекласти відповідальність за масові втрати на українське військове командування та політичне керівництво, уникаючи згадок про порушення росією домовленостей про «зелений коридор» і про безпосередню участь підрозділів зс рф у розстрілі українських військових.

6. Інформаційні маніпуляції до річниці вбивства дар’ї дугіної

Напередодні річниці вбивства дар’ї дугіної очікується активізація російської пропагандистської кампанії із просування наративу про так званий «український тероризм». У межах цієї інформаційної операції кремль представить дугіну як безневинну жертву, а її смерть — як наслідок «цілеспрямованої терористичної діяльності» України. Водночас росія спробує виступити у ролі жертви, яка нібито зазнає атак не лише на полі бою, а й у цивільному середовищі. 

Очікується проведення пам’ятних заходів у ряді країн, зокрема в Європі, Азії та Латинській Америці, де ідеолог «русского міра» олександр дугін має доступ до російських культурних, академічних або релігійних майданчиків. Завдяки його розгалуженій пропагандистській інфраструктурі подібні заходи будуть активно висвітлюватися з метою формування в міжнародної аудиторії хибного образу України як «небезпечного радикального режиму». 

7. російські інформаційні атаки в Молдові напередодні виборів, спрямовані на розкол діаспори та маніпуляції «політичними ув’язненими»

У другій половині серпня очікується суттєва активізація російських інформаційних операцій у Молдові напередодні парламентських виборів, які відбудуться 28 вересня. Головними темами кампанії стануть не лише дискредитація демократичних інституцій та проєвропейського курсу, а й експлуатація теми «політичних ув’язнень», зокрема після вироку очільниці Гагаузії Євгенії Гуцул. Пропагандистські мережі кремля, зокрема мережа «Матрьошка», поширюють дезінформацію та фейки для формування уявлення про переслідування опозиції, аби підірвати довіру до чинної влади й посіяти розкол у молдовському суспільстві, особливо серед діаспори.

Основний акцент дезінформаційних кампаній припаде на наративи про «диктатуру» в Кишиневі, політичну заангажованість судів і репресії проти лідерів проросійських сил. Через анонімні канали та прокремлівські медіа поширюватимуться маніпулятивні заяви про буцімто репресивну політику Маї Санду, спонукаючи протестний електорат до радикалізації дій, мобілізації та недовіри до чесності виборчого процесу. Додатково можуть використовуватися фейкові повідомлення про загрози безпеці на виборчих дільницях, організовуватися інсценовані протести та проводитися кібератаки проти критичної інфраструктури.

Крім того, російські пропагандистські кампанії будуть спрямовані на розкол молдовської діаспори за кордоном, адже вона відіграла важливу роль на останніх президентських виборах. Пропаганда вже використовує маніпулятивні наративи, щоб посіяти недовіру та розділити громаду, спонукаючи частину діаспори утримуватися від участі у виборах або підтримувати проросійські сили під виглядом фальшивих «проєвропейських» політиків. Такий розкол послаблює політичний вплив діаспори, створює внутрішні конфлікти та допомагає кремлю реалізовувати стратегію дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в Молдові. Внаслідок цього діаспора може перестати бути консолідованим чинником національної підтримки проєвропейського курсу країни.

8. Пропаганда довкола Саміту ШОС і візиту путіна в Китай

Очікується, що російська пропаганда активно використає саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС) та візит володимира путіна до Китаю 31 серпня для просування наративів про нібито відсутність геополітичної ізоляції москви та втрату Україною глобальної підтримки. 

Ворог намагатиметься створити картинку, нібито путін «поважний і бажаний партнер» на світовій арені, тоді як Україна начебто «випала з порядку денного» міжнародної політики. кремль через контрольовані медіа, а також проксі-канали в Азії, Африці та Латинській Америці транслюватиме спотворене уявлення про «нову архітектуру світу», де ШОС, BRICS та Глобальний Південь начебто об’єднуються навколо росії й Китаю як «альтернативи західному домінуванню».

Особливу увагу російська пропаганда приділятиме візуальному супроводу: демонстрації «теплих» зустрічей, протокольних кадрів з лідерами, а також підкреслення особливих відносин з Китаєм. Це використовуватиметься для впливу як на внутрішню російську аудиторію (з метою підтримки образу путіна як «світового лідера»), так і на українське суспільство — через спробу викликати зневіру в міжнародній підтримці, створити уявлення про «зміну світового курсу» на користь москви та тиск на українську владу в напрямку прийняття невигідних умов припинення війни.