Головна | Глосарій | Принципи | ЦПД пояснює як використовуються риторичні запитання у дезінформації

ЦПД пояснює як використовуються риторичні запитання у дезінформації

ЦПД пояснює як використовуються риторичні запитання у дезінформації

 Риторичне запитання у дезінформації полягає у застосуванні безапеляційних фейкових фактів із підведенням до запитання, яке по факту не потребує відповіді.

Приклад:

Роспропаганда ставить своїй аудиторії просте на перший погляд запитання, але наділяє його відповідним контекстом, що підштовхує слухача до потрібного маніпулятору висновку:

— Ми звільнили Херсон від неонацистів.
— Дозволяємо фермерам продаж продукції в рф і АР Крим.
— Захистили (читати – заблокували) ваші порти.
Заблокували соцмережі, що лише заважають і розпалюють ворожнечу.

І от головне питання: «Кому ж вигідно блокувати порти та шантажувати світ голодом?»

Висновок напрошується сам собою.

Отже, дезінформатори підштовхують читача до необхідного їм висновку, але не озвучують його, натомість завершують текст риторичним запитанням. Читач сам додумує цей висновок, вважаючи, що це його умовивід.

#інфотерор

TG | FB | INST | YT | TW

  • 8 Липня, 2022

Коментарі закриті.

Pin It on Pinterest