Головна | Анонси | Основні тези спікерів міжнародного круглого столу

Основні тези спікерів міжнародного круглого столу

Основні тези спікерів міжнародного круглого столу

01.09.2022 у Києві за ініціативи Центру протидії дезінформації при РНБО України  відбулося засідання міжнародного круглого столу на тему «Протидія дезінформації в умовах воєнних дій», який тривав два дні. 

В заході взяли участь представники США та Європи. 

Учасники під час виступів зазначили,  зокрема, наступне:

Голова Офісу Ради Європи в Україні Стен Ньорлов:«Росія проводить потужну дезінформаційну кампанію, яка вже зачепила весь світ, а не лише Україну, тому протидіяти інфотероризму РФ потрібно миттєво, і не відкладати це в довгий ящик. Успішна протидія дезінформації базується на правдивих медіа, а також висококваліфікованих спеціалістах. 

Сьогодні Україна показує всьому світу ефективну протидію дезінформації».

Секретар РНБО України Олексій Данілов у виступі підкреслив: «Україна перемогла на інформаційному фронті, який не менш важливий, ніж поле бою». Росія, – зазначив він, – працює за лекалами нацистської Німеччини, поширюючи у світі «брехню, брехню і ще раз брехню».
«Тоталітарний режим діє за своїми правилами та інших правил не визнає».

«Кількість грошей, які росія вкладає в інформаційну війну в Європі та Україні, феноменальна, – це мільярди доларів».

Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький: «…200 тисяч українських дітей починають навчання в Польщі – це в дитячих садках та школах і це не враховуючи студентів».

«Я переконаний, що покоління війни, яке зараз проживає і навчається в Польщі, обов’язково повернеться до України і відбудує сучасну Європейську державу», – сказав він.

«Боротьба із дезінформацією почалася на тому етапі, коли всередині Росії почали боротьбу із правдою». 

Посол Латвійської республіки в Україні Ілгварс Клява: «Україна може багато чому навчити, оскільки воює на інформаційному фронті з 2014 року. 

Ми вчимось протидіяти дезінформації на своїх помилках, а також на помилках і досвіді інших країн». 

Посол Молдови в Україні Валеріу Ківері в своїй доповіді заявив про повну підтримку і розуміння ситуації від Молдови. «Інфопростір України та Європи постійно потрапляє під тиск Росії. Прямий наслідок  роспропаганди – розкол спільноти в Молдові. Лише об’єднавшись, країни Європи зможуть ефективно протистояти ворожій пропаганді». 

Амбасадорка Чорногорії в Україні Драгіца Понорац:

«Російська дезінформація та пропаганда – наш спільний виклик. Вона проникла у мою країну та вразила історію, щодо якої Росія дезінформує наше суспільство, викривлюючи факти. Спільними зусиллями ми маємо розробити стратегічні комунікації у сфері протидії російській дезінформації. Дезінформація – найбільший виклик, оскільки має вплив на розвиток демократичних процесів незалежних країн».

Тимчасовий повірений Французької Республіки в Україні Бенжамен Роріг: «Росія використовує різні канали комунікації для поширення своєї дезінформації та пропаганди. Здебільшого, це різні соціальні мережі, як Facebook, Telegram та Twitter. У Франції Росія поширювала підкасти про війну в Україні, в яких дезінформувала суспільство. На рівні G7 нам потрібно покращити координацію між урядами країн, соціальними мережами та суспільством у боротьбі з російською дедезінформацією».

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь: 

«Останні десятиліття Росія активно поширювала наративи про відсутність української державності. Також була проведена презентація на тему «Дезінформація в контексті «мовного питання». 

В.о. Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Шаповалов наголосив на необхідності створити міжнародний хаб з протидії інформаційним загрозам. «Сьогодні Україні випало здійснити «цивілізаційне рішення»: зупинити інформаційного терориста – Росію, яка десятиліттями чинила тиск на нашу державу і наших стратегічних партнерів». 

Директор програми «Стійка Україна», Генеральний директор Міжнародного центру оборони та безпеки «ICDS» в Естонії Дмітрі Теперик

«Україна має багаторічний досвід у боротьбі з російською дезінформацією. Переконаний, що у майбутньому використання цього досвіду допоможе всім розвиненим країнам протидіяти російській пропаганді. Особливо це важливо для Естонії, оскільки моя країна потерпає і від російської дезінформації, і від кібератак на систему національної безпеки».

Начальник відділу оцінки інформаційного середовища Департаменту стратегічних комунікацій збройних сил Литви майор Томас Балкус:

«Литовське суспільство неодноразово стикалося з різними проявами російської дезінформації. З початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України ми ретельно проаналізували наративи, які поширює російська пропаганда в Литві та Україні. Виявилося, що здебільшого це одні й ті самі наративи. Але ми помітили, що в українському інформаційному просторі російські сайти поширюють і нові меседжі, зокрема про те, що це НАТО воює з Росією на території України».

Референт з політичних питань Посольства Німеччини в Україні Ханнес Нойгебауер

«На жаль, Німеччина має тривалий досвід поширення російської дезінформації у суспільстві, через що відбулася поляризація нашого суспільства. Після незаконного повномасштабного вторгнення Росії на територію України Німеччина збільшила зусилля у зміні підходів до боротьби з російською дезінформацією на міжнародній арені. 

Росія має стратегію залучення у свою брехню суспільства. Російські наративи однакові: історія, економічний колапс. Їх вона просуває через різні соціальні мережі. 

Через російську дезінформацію країни Африки звинувачують Захід у голоді. Хоча насправді це Росія винна у голоді, оскільки почала своє незаконне вторгнення». 

Співробітник із зв’язків з громадськістю Посольства США в Києві Роберт Пост:

«На жаль, ми знаємо масштаби того, як російська дезінформація поширюється, тому застосовуємо найкращі техніки боротьби з інформацією. Ми працюємо в кооперації з українською владою. G7 активно бореться з російською дезінформацією та пропагандою. Росія використовує брехню як основний інструмент своєї пропаганди, найдієвіший спосіб боротьби з російською дезінформацією – підвищення прозорості у викритті російських брехливих повідомлень». 

Перший секретар відділу політики і двосторонніх відносин Посольства Канади Моллі Грехем: 

«Канада, як і інші демократичні країни, чітко розуміє, які загрози несе пропаганда та дезінформація свободі думки. У боротьбі з дезінформацією ми об’єднуємо та зосереджуємо зусилля з проведення тренінгів для журналістів щодо протидії дезінформації. Велику увагу приділяємо перевірці соціальних мереж та фокусуємося на верифікації повідомлень». 

Голова операційного відділу Шведського агенства психологічного захисту Мікаель Тофвессон: 

«Наші двері відчинені для кооперації з Україною у протидії російській дезінформації. Наше основне завдання – моніторити, аналізувати та протидіяти впливу російської дезінформації на суспільство. Наша боротьба спрямована на побудову вільного демократичного суспільства, де немає місця пропаганді та дезінформації, а є лише свобода слова та плюралізм думок». 

Керівниця групи проектів з демократичного врядування ПРООН в Україні Олена Урсу:

“Під час кризи, як-от в умовах пандемії чи війни, дезінформація поширюється і видозмінюється дуже стрімко. Українські жінки та дівчата зокрема все частіше стикаються з дезінформацією на гендерній основі. Жінки-біженки з України стають мішенню для сексистських коментарів з усього світу, що штампують шкідливі гендерні стереотипи та применшують складність їхнього становища через війну. Однин із наших головних викликів зараз полягає в тому, щоб допомогти Україні подолати загрози, які створює зростання популярності певних мобільних застосунків, через які розповсюджується дезінформація. ПРООН розробляє і впроваджує цифрові рішення для викриття дезінформації, реалізує навчальні та просвітницькі ініціативи, що стосуються управління інформацією, цифрової безпеки, цифрової гігієни, а також цифрової безпеки для вразливих категорій населення України і тих, хто проживає у важкодоступних районах”.

Старший експерт, Керівник партнерського проекту StratCom в Україні, Центру стратегічних комунікацій НАТО Бен Хіп: 

«Наша місія – розробити стратегічні комунікації для протидії дезінформації. Наш основний виклик – займатися освітою та розвитком інформаційної гігієни, враховуючи те, що інформаційний простір постійно змінюється. Ми бачимо, як змінився підхід України до боротьби з дезінформацією за останні 5 років. Щоб протистояти сучасним викликам у сфері протидії дезінформації, всі інституції України мають скооперуватися. Освітні тренінги – важливий крок у досягненні наших цілей з протидії дезінформації». 

Старша експертка, Старша національна представниця Філії науково-технічного розвитку Центру стратегічних комунікацій НАТО Сара Соренсен: 

«Російська пропаганда поширюється у різних напрямках, зачіпає географію, історію, політику, економіку. Світ вже зміг відчути вплив російської пропаганди на ці сфери та зрозуміти, що агресор займається економічним тероризмом. Боротьба з дезінформацією дуже важлива для демократичного суспільства». 

Заступниця директора департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України Ірина Кірєєва: 

«Інформація – серйозніша зброя, ніж та, яку ми бачимо на війні, оскільки вона зачіпає велику кількість людей у різних країнах. В Європі ухвалено документ про іноземний вплив на демократичні процеси, тому ми бачимо, наскільки це серйозно. Боротьба з дезінформацією відбувається на всіх рівнях, це питання дуже актуальне. Скільки б ми методів не генерували, ми не зможемо осягнути весь потік інформації, але ми можемо навчити суспільство відрізняти інформацію від дезінформації». 

  • 6 Вересня, 2022

Коментарі закриті.

Pin It on Pinterest