28 травня ц.р. у Бангкоку у рамках Азійської конференції ОБСЄ відбувся сайд-івент «Протидія російській дезінформації в цифрову епоху: уроки України для регіону ОБСЄ та Азії».

Захід організовано Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні та Представництвом Європейського Союзу при міжнародних організаціях у Відні. Коспонсорами виступили Канада, Франція, Німеччина та Ірландія. Сприяння та підтримку в організації заходу також надало Посольство України в Таїланді.

У дискусії взяли участь пані Оута Холопайнен, заступниця Міністра закордонних справ Фінляндії, та пані Дана Пуркареску, Посол з питань Індо-Тихоокеанського регіону Міністерства Європи та закордонних справ Франції.

Український досвід протидії ворожим впливам представили Кирило Вікторов, керівник департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації РНБО України, та Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа», які розповіли про заходи, що їх вживають державні інституції, незалежні медіа та громадянське суспільство.

К. Вікторов наголосив, що для України російська дезінформація є передусім питанням безпеки, а не лише комунікації, репутації чи медіасередовища. Вона не існує окремо від збройного вторгнення: російські інформаційні операції супроводжують атаки на цивільну інфраструктуру, використовуються для спроб виправдати воєнні злочини, перекласти відповідальність за наслідки власної агресії, дискредитувати Україну та її Сили оборони, а також підірвати міжнародну підтримку.

Окрему увагу було приділено транснаціональному характеру російських інформаційних операцій. Змінюються мова, візуальні матеріали, локальні приклади та емоційні тригери, однак стратегічна мета залишається сталою – послабити довіру до інституцій, посилити поляризацію, вплинути на політичні рішення та зробити російську агресію менш помітною або більш прийнятною для зовнішніх аудиторій.

Під час заходу учасники обговорили, як держави-учасниці ОБСЄ та азійські партнери можуть спільно виявляти, викривати та протидіяти іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанню. Йшлося також про зміцнення медіаграмотності, підтримку незалежних медіа, посилення суспільної стійкості та розвиток практичної взаємодії між державними інституціями, цифровими платформами і громадянським суспільством.

Окремий блок дискусії стосувався використання штучного інтелекту. Наголошувалося, що нові технології роблять інформаційні операції швидшими, дешевшими та масштабнішими, тому виявлення ШІ-згенерованого контенту, протидія координованим мережам і відповідальне використання цифрових інструментів безпосередньо пов’язані з безпекою держав і суспільств.

Тож українська експертиза є цінною для партнерів у регіоні ОБСЄ та в Азії, оскільки базується на унікальному досвіді протидії FIMI та ворожим ІПсО в умовах війни.