Головна | Статті | Як рішення саміту Україна – ЄС вплинуть на Європейський рух України

Як рішення саміту Україна – ЄС вплинуть на Європейський рух України

Як рішення саміту Україна – ЄС вплинуть на Європейський рух України

Саміт «Україна-ЄС» у Києві за участю керівництва країни та найвищих посадовців ЄС став знаковою подією. По-перше, він уперше в історії ЄС відбувся на території держави, в якій триває війна, а по-друге, це стало сигналом, що попри скептицизм окремих членів ЄС Україна може прискорити євроінтеграцію і стати членом ЄС вже в цьому десятиріччі. 

Що стосується політичної складової рішень саміту, то спільна заяви Києва й Брюсселя містить досить категоричні формулювання, присвячені спротиву російській агресії. Окремо ЄС висловив підтримку «формулі миру» Зеленського — це теж важливий політичний сигнал напередодні Саміту формули миру, який українська сторона планує провести найближчим часом.

Економічна оцінка Єврокомісією ступеню здатності України приєднатись до ЄС міститься в аналітичному звіті, який Урсула фон дер Ляєн особисто передала Президенту України.

☝️ Документ «Аналітичний звіт, що доповнює висновки Єврокомісії щодо заявки України на вступ до Євросоюзу», по суті, є позачерговим аудитом стану наближення країни до права ЄС. Загалом така оцінка ЄС надається державам-кандидатам раз на рік (Україна отримає її у жовтні п.р.). Тому нинішній звіт по Україні є проміжним та скороченим і не містить оцінки по ключовій для ЄС главі «правосуддя та фундаментальні права», оцінювання якої відкладено на осінь. Методологія оцінки держав-кандидатів ЄС передбачає дослідження ступеню наближення реальної ситуації в державі-кандидаті до європейського права і практики. Оцінка виставляється за 5-бальною системою: 1 – початковий рівень, 2 – деяка відповідність праву ЄС, 3 – помірна відповідність, 4 – добра відповідність, 5 – просунутий рівень. Всього оцінці підлягає ступінь адаптації законодавства країни-кандидата до європейського права за 33 блоками, т. зв. «переговорними главами», які є визначальними при складанні позитивного висновку Єврокомісії про кандидатство. Лише після цього Київ зможе претендувати на те, щоб перейти до офіційного початку перемовин про вступ до ЄС.

Високопосадовці із Брюсселя довели українській владі два сигнали, що доповнюють один одного.

 Перший сигнал – позитивний – це  анонсоване та підтверджене послання від керівництва ЄС про досягнення згоди  з усіма країнами-членами про приєднання України.  За оцінкою ЄС, за 4-ри з 33 «переговорних глав» Україна отримала справді високий бал – «4» , тобто підтвердження «доброї відповідності». Це блок «Митний союз», енергетика, зовнішня політика та безпекова політика. Ще за 5-ма сферами ми отримали «3» («помірна відповідність праву ЄС»), що є загалом непоганою оцінкою як для кандидата-початківця.  Так було оцінено нормативно-правову базу в сфері вільного переміщення товарів, цифрової трансформації та медіа, економічної та монетарної політики, науки й досліджень. У сфері надання цифрових послуг населенню та бізнесу Україна перебуває на прогресивному рівні.

Другий сигнал – більш критичний, покликаний довести українській владі масштаби викликів та завдань, які має вирішити Україна перед вступом до ЄС. 

Єврокомісія підтверджує, на тлі доброго потенціалу для зростання, євроінтеграційні процеси залишаються несистемними, а публічні заяви про високу готовність до вступу в ЄС – перебільшеними. За 8-м із 33 «переговорних глав» Україні поставили найнижчий бал «1» (тобто там Україна перебуває на початковому рівні відповідності стандартам Євросоюзу). Таку оцінку Єврокомісії отримав рівень адаптації до європейських вимог законодавства України в питаннях стандартів фінансового контролю, вільного переміщення працівників, інтелектуальної власності, соціальної політики, захисту довкілля та клімату, а також законодавства у сфері сільського господарства та лову риби. За 15-ть із «переговорних глав» Україна отримала «2» (тобто продемонструвала лише уривчасте запровадження європейських норм). Так було оцінено українське законодавство у сфері правосуддя, свободи та безпеки, а також держзакупівель, статистики, руху капіталу, корпоративного права, конкуренції, захисту прав споживачів і здоров’я, у сфері оподаткування.

Сумарно за 32 главами Україна зібрала 69 балів (за цією методологією Чорногорія має 99,5 бала, Сербія – 98, Туреччина – 94, Албанія – 84, Грузія – 67, Молдова –55). Тобто, за фактичною ступінню готовності Україна займає останні місця в єврорейтингу серед держав «Східного партнерства».

❗️   Аналіз, проведений у Брюсселі, ніяким чином  не зменшить амбітність Києва в досягненні європейської інтеграції. Попри критичні оцінки, українська влада переконана, що зможе сконцентрувати зусилля й досягти значного прогресу в підвищенні оцінки «європейськості» тих «переговорних глав», де Україна має відставання.  Зокрема, відповідно до рекомендацій експертів, доведеться довести до європейських норм технічні критерії та провести реформу Конституційного Суду.

    ❗️Аналітики Центру протидії дезінформації при РНБО підготували лонгрід на тему: Чи збулись великі очікування України від саміту G20? Детальніше – за посиланням: https://cpd.gov.ua/main/chy-zbulys-velyki-ochikuvannya-ukrayiny-vid-samitu-g20/

  • 7 Лютого, 2023

Коментарі закриті.

Pin It on Pinterest