Головна | Статті | Структурна модель організації забезпечення інформаційної та інформаційно-психологічної безпеки

Структурна модель організації забезпечення інформаційної та інформаційно-психологічної безпеки

Структурна модель організації забезпечення інформаційної та інформаційно-психологічної безпеки

При розробці структурної моделі організації забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки виникає проблема: необхідно знайти компроміс між простотою опису її структури, що дозволяє скласти і зберегти цілісні уявлення про неї, і докладним описом пропаганди як форми комунікації. 

Один із способів вирішення даної проблеми є системний підхід, який розглядає складну систему як сукупність відносно незалежних підсистем, що взаємодіють між собою. При цьому всі або деякі підсистеми мають право ухвалення рішень, а їх ієрархічне розташування визначається тим, що деякі з підсистем перебувають під впливом або ж керуються вищими підсистемами. Рівні такої ієрархії називаються ешелонами.

На рис. 1 наведена багатоешелонна модель структури контрпропагандистської організації.

Ешелон 1. Визначення глобальної цілі.

Успіх контрпропагандистських організацій пов’язаний із централізованим органом, що ухвалює рішення для досягнення визначених цілей. Цей орган передає чіткі команди всій ієрархічній структурі організації. У даному випадку керівництво організації протидії дезінформації (ОПД) формує глобальну ціль, визначену вищим органом або утворену за допомогою аналізу директивних документів.

Глобальна ціль має бути зорієнтована на кінцевий інформаційний продукт.

Ешелон 2. Декомпозиція цілей згідно критерія «кінцевий інформаційний продукт».

Жорстке протиборство в глобальному інформаційному просторі призводить до повноцінних інформаційних війн. Існує багато класифікацій інформаційних війн. Ми розглядаємо три їх основних види: інформаційно-психологічні війни (ІПВ), кібернетичні війни (КбВ) й інформаційні війни змішаного типу (ЗВ).

У свою чергу, новітні інформаційні технології, сучасні інформаційні й психологічні форми та способи впливу на особистість й суспільство породжують велику кількість різних видів інформаційної зброї.

Ми розглядаємо ментальну зброю (МнЗ) як зброю, спрямовану на зміну ідентичності. В умовах сучасних інформаційних війн особливого значення набуває забезпечення безпеки національного культурного простору, його захист від ментальної зброї.

Спеціальні інформаційні операції (СІО) – це інформаційна зброя, що використовує не тільки медійні засоби, але й можливості культури й мистецтва, а також психотропні й психотронні методи ураження свідомості, і що небезпечніше – заміщення свідомості.

До інформаційної зброї, спрямованої на ураження свідомості, належить й когнітивна зброя (КгЗ), здатна заражати масову свідомість когнітивними вірусами на кшталт мемів. Проникаючи до свідомості, «перепрограмовуючи» її, меми-віруси, подібно інформаційному вірусу, поширюються у масовій свідомості.

Контентна зброя (КнЗ) – це зброя, спрямована на зміну властивостей людського інтелекту. Головним її інструментом є зміст інформаційного повідомлення, вибудований спеціальним способом, і який може бути представлений у мультимедійному, текстовому або графічному форматі.

Кібернетична зброя (КбЗ) – це зброя, що використовує комп’ютерні мережі для здійснення різних політично орієнтованих кібератак. Використовується як окремими хакерами, терористичними групами, так і цілими державами. Тут особливу загрозу становлять віруси на кшталт «логічних бомб» і «троянів».

Інформаційно-алгоритмічна зброя (ІАЗ) – це зброя, що за допомогою психофізичних методів вражає мозок людини через візуальні образи кіберпростору, перетворює людей у провідники завчасно заданих ідей-алгоритмів. Мета застосування даного виду зброї – корекція культурного коду.

Основу мережевої зброї (МзЗ) становить сукупність дій, спрямованих на формування задуманої моделі поведінки як окремих людей, так і окремих груп спільноти в умовах миру, кризи чи війни. Мережеві способи організації взаємодії й реалізації колективних дій змінюють наші спільноти. Здійснюється це за допомогою інформаційних технологій – від смартфона до Інтернету.

Поведінкова зброя (ПвЗ) – це нелетальний тип зброї, метою використання якої є зміна поведінки окремих груп людей або ворога загалом. Вона спрямована на створення спеціальних умов, коли людина віддає перевагу не самостійному ухваленню рішень, а автоматичному наслідуванню чужих звичок, стереотипів тощо.

Ешелон 3декомпозиція цілей згідно критерію «простір ініціювання цілей». Цілепокладання на даному рівні здійснюється в залежності від змін, що відбуваються у зовнішньому інформаційному середовищі, і позначається на кінцевих інформаційних продуктах. Причому, всі організовані системи (організації, відомства тощо), з якими взаємодіє система забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки поділяються на чотири класи: вища система (ВС), що визначає головні вимоги до кінцевого інформаційного продукту; нижчі системи (НС), вимоги до яких визначають можливості підготовки якісних інформаційних продуктів, інформаційне середовище (ІС), організація протидії дезінформації (ОПД), яка ініціює власні підцілі, що відповідають стану захищеності держави від інформаційних й інформаційно-психологічних загроз.

У такий спосіб ОПД – це цілеспрямована система, яка може сприймати виклики й загрози та формувати цілі, адекватні інформаційні безпеці держави, ефективно протидіяти деструктивним інформаційним впливам і пропаганді. Причому, ОПД може змінювати функції, властивості і навіть структуру як функціональних елементів, так і системи загалом, здійснюючи при цьому доцільний вибір альтернативних дій для досягнення цілей за наявних умов.

Ешелон 4декомпозиція цілей згідно критерію «життєвий цикл».

На даному рівні визначаються послідовні кроки отримання кінцевих інформаційних продуктів – від визначення джерела дезінформації до постановки конкретних завдань: визначення ідеології та мети (ЖЦП1); визначення контексту (ЖЦП2); визначення пропагандиста (ЖЦП3); дослідження структури пропагандистської організації (ЖЦП4); визначення цільової аудиторії (ЖЦП5); розуміння методів використання інструментів пропаганди (ЖЦП6); аналіз спеціальних методів для максимального впливу (ЖЦП7); аналіз реакції аудиторії (ЖЦП8); виявлення й аналіз контрпропаганди (ЖЦП9); завершення оцінки й завдання (ЖЦП10).

Ешелон 5декомпозиція цілей згідно складу системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки, в результаті якої формуються функції з вироблення основного інформаційного продукту. Вони випливають із потреб основних елементів організації протидії дезінформації і об’єднуються у три основні групи кадри (К), протидію дезінформації як предмет діяльності (ПД) і засоби діяльності (ЗД).

Ешелон 6декомпозиція цілей згідно критерію «управлінський цикл».

На даному рівні декомпозиції класифікатор включає наступні організаційні заходи системи забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки: прогнозування (Пр), планування (Пл), організацію (Ор), контроль (Ко) й аналіз результатів її діяльності (Ан). Усі ці заходи передбачають виконання наступних функцій організації протидії дезінформації: затвердження завдань й перевірку їх узгодженості, а також виконання та співвиконання цих завдань.

Очевидно, що вибір багатоешелонної моделі структури контрпропагандистської організації продиктований тим, що кожен рівень ієрархії формує свої конкретні цілі і засоби їх досягнення. Крім того, для окремих завдань можуть бути як спеціальні цілі, так і засоби їх досягнення, що відповідає основній відмінній рисі багатоешелонної моделі: надання підсистемам усіх рівнів деякої свободи у виборі їх власних рішень. Ці рішення не завжди можуть збігатися з рішеннями вищого органу. Таким чином, надання підсистемам організації протидії дезінформації свободи дій при ухваленні рішень всім ешелонам ієрархічної структури загалом підвищує ефективність її функціонування.

Доктор технічних наук, професор, аналітик Центру протидії дезінформації – Анатолій Качинський

  • 3 Лютого, 2022

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Pin It on Pinterest