2 квітня 2023 року в петербурзькому кафе «Стріт-бар» було ліквідовано одного з топ-пропагандистів росії – «воєнкора» владлена татарського (справжнє ім’я – максим фомін). Широкому загалу цей пропагандист став відомий завдяки своїй цинічній заяві після оголошення про «приєднання» окупованих територій України до рф: «Ми всім навішаємо, тому що у нас немає іншого шансу. Всіх переможемо, всіх вб’ємо, всіх, кого треба, пограбуємо. Все буде, як ми любимо».
Вже 3 квітня у національному антитерористичному комітеті рф заявили, що «вбивство в.татарського було сплановане спецслужбами України із залученням агентури забороненого в росії «фонду боротьби з корупцією» (заснований о.навальним)».
Саме ця заява фактично стала офіційною версією події, оскільки, серед інших, була підтримана та озвучена і прессекретарем президента рф д.пєсковим: «Київський режим підтримує терористичні дії і, можливо, стоїть за вбивством в.татарського, як і багатьох інших людей із 2014 року – саме тому проводиться «спецоперація».
Водночас аналітики американського центру «Інститут вивчення війни» (ISW) дійшли висновку, що ліквідація в.татарського є частиною ескалації внутрішньоросійських конфліктів за участю ПВК «вагнер», а вбивство «воєнкора» може бути попередженням самому є.пригожину.
Та попри весь спектр версій щодо ліквідації татарського, ця подія стала справжнім «холодним душем» для російських пропагандистів, які мали зробити переоцінку всієї своєї діяльності на користь путінського режиму та задуматися про те, що їх можуть ліквідувати у будь-який момент. Однак переважна більшість російських топ-пропагандистів пішла іншим шляхом – вони вирішили «підняти ставки» у війні росії проти України. Дотримуючись цієї ідеї, «фактор татарського» був використаний ними як каталізатор для нових закликів до ескалації війни, розв’язаної проти української нації. Для наочності наведемо кілька цитат:
● маргарита симоньян: «Ну, що? Забудемо? Вибачимо?»
● тіна канделакі: «Коли країна почне відповідати? Терористи мають світло, воду, працюють залізниці, ресторани, інтернет, керівники вбивць їздять з телекамерами країною»
● ілля янсен: «Нам потрібний терор, якого не бачив світ. <…> Нам потрібно, щоб кожен проукраїнець у росії боявся вийти з кімнати. <…> А Україна має в цей момент горіти і скавчати виттям сотень і тисяч вдів у тилу. <…> Нам потрібний терор, якого не бачив ще світ»
● олексій живов: «Ви думаєте, тварюки, якщо ви вб’єте одного з нас, двох, трьох, щось зміниться? Зміниться тільки те, що ми з вас почнемо шкіру здирати живцем. <…> Клянуся, ми закінчимо у Києві, а наші вороги бовтатимуться на стовпах»
● єгор холмогоров: «Життя у Києві та подібних до нього хохлобадах має перетворитися на пекло»
● олександр малькевич: «російське громадянське суспільство чекає сильнішої в рази відповіді на цей терор, розв’язаний проти мирних громадян»
За допомогою таких нехитрих маніпуляцій у кремлі вирішили навіть факт смерті одного зі своїх пропагандистів використати на власну користь. Однак чи спрацює подібна гра на емоціях росіян? Відповідь на це запитання можна знайти у ситуації з ліквідацією ще однієї російської пропагандистки д.дугіної, що також закінчилася виключно серією одіозних заяв.
Притримуючись авторитетної думки ISW, можна дійти ще одного висновку – кремль почав «прибирати» пропагандистів, які знають та можуть розповісти багато «незручних» для путінського режиму подробиць із поля бою.
